Luka 11
1 Anih loe ahmuen maeto ah caeh moe, lawkthuih pacoengah, a hnukbang maeto mah anih khaeah, Angraeng, Johan mah a hnukbang kaminawk hanah lawkthuih patuk baktih toengah, kaicae han doeh lawkthuihaih na patuk ah, tiah a naa.
І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2 Anih mah nihcae khaeah, Lawk na thuih o naah, Van ah kaom kaicae Ampa, na hmin saiqathaih om nasoe. Na prae angzo lai nasoe, van ih baktih toengah, na koehhaih long nuiah koep nasoe.
Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3 Ni thokkruek kaicae han caaknaek na paek ah.
Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
4 Kaicae khae laiba tawn kaminawk ka tahmen o baktih toengah, ka sak o ih zaehaihnawk to tahmen ah. Pacuekhaih thungah na hoi hmah; kami zae ban thung hoi na loisak ah:
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5 Anih mah nihcae khaeah, Nangcae thung ih kami maeto loe ampui maeto tawnh, anih loe ampui khaeah qum taning ah caeh moe, Ampui takaw kae thumto na coi raeh;
І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
6 kholong caeh kam pui kai khaeah angzoh, toe a hmaa ah patoem han tidoeh ka tawn ai, tiah a naa.
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7 To naah imthung ah kaom anih mah, Raihaih na paek hmah, thok ka takraeng boeh, vaihi ka caanawk hoi nawnto ka iih o boeh; hmuen paek han ih kang thawk thai mak ai, tiah a naa.
а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8 Kang thuih o, Anih loe angmah ih ampui ah oh pongah takaw paek han ih angthawk mak ai, a hnik pae khruek pongah ni anih mah angthawk ueloe, a koeh zetto paek tih.
глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9 To pongah kang thuih o, Hniah, paek tih; pakrong ah, hnu tih; takhuek ah, na paong pae tih.
І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10 Hni kami loe hak; pakrong kami loe hnuk; takhuek kami loe paong pae tih.
Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11 Nangcae thungah ampa ah kaom kami, Na capa mah takaw na hni nahaeloe, anih han thlung na paek tih maw? To tih ai boeh loe tanga na hni nahaeloe, anih han pahui na paek tih maw?
У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12 To tih ai boeh loe aadui na hni nahaeloe, anih han sataai na paek tih maw?
Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13 Kasae nangcae mah mataeng doeh, na caanawk han kahoih hmuen paek na panoek o nahaeloe, van ah kaom nam pa mah cae loe hni kaminawk khaeah Kacai Muithla nazetto maw paek aep tih? tiah a naa.
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14 Lokaa kami takoh thung ih taqawk sae maeto anih mah haek pae. Takoh thung hoi taqawk tacawt pacoengah loe, lokaa to lok apaeh; to pongah kaminawk loe dawnrai o.
І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15 Toe thoemto kaminawk mah, Anih loe kalen koek taqawk Beelzebub ih ahmin hoiah ni taqawknawk to haek, tiah thuih o.
Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
16 Kalah kaminawk mah loe van bang ih angmathaih maeto hnuksak hanah anih to tanoek o.
Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17 Anih mah nihcae poekhaih to panoek pae naah, nihcae khaeah, maeto hoi maeto ampraek moe, angtuh nahaeloe, prae to amro tih; imthong doeh maeto hoi maeto ampraek moe, angtuh nahaeloe, amtim tih.
Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
18 Setan doeh maeto hoi maeto ampraek moe, angmah hoi angmah angtuh nahaeloe, kawbangah maw a prae to angdoe thai tih? Toe nangcae mah loe Beelzebub ih ahmin hoiah ni taqawknawk to ka haek, tiah na thuih o.
Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
19 Beelzebub ih ahmin hoiah taqawknawk to ka haek nahaeloe, na caanawk mah loe mi ih ahmin hoiah maw taqawknawk to haek o? To pongah nihcae ni nangcae lokcaekkung ah ni om o tih.
Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20 Toe taqawknawk to Sithaw ih banpazung hoiah ka haek nahaeloe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae loe nangcae nuiah phak boeh.
Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21 Thacak kami mah a im to maiphaw hoiah toep naah ni, angmah ih hmuenmaenawk to cuem.
Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22 Toe anih pong thacak kue kami anih khaeah angzoh moe, anih to pazawk naah loe, anih mah oep ih maiphaw to anih khae hoi lak pae ving moe, anih ih hmuennawk to haeh pae phaeng.
Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
23 Kai hoi nawnto om ai kami loe kai ih misa ah oh: kai hoi nawnto amkhueng ai kami loe, ampraek phang.
Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24 To kami takoh thung hoiah kaciim ai muithla tacawt naah, muithla loe ahmuen kazaek ah caeh moe, anghakhaih ahmuen to pakrong; toe tidoeh hnu ai, to pongah anih mah, Ka caehtaak ih im ah kam laem let han, tiah a thuih.
Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25 Anih amlaem let naah, kaciim bit ah pahuih moe, taprikcai ih im to a hnuk.
І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26 To naah anih mah caeh moe, angmah pong kasae kue muithla sarihto a hoih, a thungah akun o moe, to ah oh o: hnukkhuem ah kaom to kami ih khosakhaih dan loe tangsuek ih pongah doeh nung kue, tiah a naa.
Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27 Anih mah hae loknawk thuih naah, amkhueng kami thung ih nongpata maeto mah anih khaeah, Nang tapen zok hoi nang tahnu tui panae kami loe tahamhoih, tiah a naa.
Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28 Anih mah, Sithaw lok to thaih moe, sah kaminawk loe to kaminawk pongah tahamhoih o kue, tiah a naa.
Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29 Paroeai kaminawk nawnto amkhueng o naah, anih mah, Hae dung ih kaminawk loe kasae kaminawk ah ni oh o: nihcae loe angmathaih maeto pakrong o; tahmaa Jonah angmathaih khue ai ah loe, angmathaih paek mak ai boeh.
Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30 Jonah loe Nineveh kaminawk khaeah angmathaih maeto ah oh baktih toengah, kami Capa doeh hae dung kaminawk ih angmathaih ah om tih.
Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31 Lokcaek naah aloih bang ih siangpahrang nongpata loe hae dung kaminawk hoi nawnto angdoe ueloe, nihcae to zaehaih net tih: to nongpata loe Solomon palunghahaih lok to tahngaih hanah, kangtaeng koek long ahmuen hoiah angzoh; khenah, Solomon pong kalen kue haeah oh.
Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
32 Lokcaek naah Nineveh kaminawk loe hae dung kaminawk hoi nawnto angdoe o ueloe, nihcae to zaehaih net o tih: nihcae loe Jonah mah lokthuih naah dawnpakhuem o; khenah, Jonah pong kalen kue haeah oh.
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
33 Mi mah doeh, hmaithawk hmai paang naah, kamtueng ai ahmuen ah suem vai ai, takho hoiah doeh khuk vai ai, imthung ah angzo kaminawk mah aanghaih hnuk o thai hanah, hmai paanghaih ahmuen ah ni a suek o.
Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34 Mik loe takpum aanghaih ah oh: na mik aang naah ni, na takpum boih to aang; toe na mik aang ai naah, na takpum to ving boih.
Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35 To pongah na takpum ah kaom hmai to vingsak han ai ah acoe ah.
Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 Na takpum to aang boih moe, vinghaih tetta doeh om ai nahaeloe, ka aang hmaithawk hmai mah ang toeh ih baktih toengah, takpum to aang boih tih, tiah a naa.
Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 Anih lokthuih pacoengah, Farasi kami maeto mah anih hoi nawnto buhcaak hanah kawk: buhcaak hanah anih loe caeh moe, buhkung ah anghnut.
Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 Anih loe ban amsae hmaloe ai ah buh a caak, tiah Farasi kami mah hnuk naah dawnrai.
Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 Angraeng mah anih khaeah, Nangcae Farasi kaminawk loe boengloeng hoi sabae to a nui bang kathoeng ah pasaeh o, toe na thung bangah loe amoehhaih hoi sethaih hoiah ni koi.
Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 Nangcae kamthunawk, a nui bang sah Kami mah na ai maw a thung bang doeh sak?
Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 Na tawnh o ih to baktih hmuennawk to kamtang kaminawk hanah paek oh; to tiah nahaeloe khenah, hmuennawk loe nangcae han ciim boih.
Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 Farasi kaminawk, khosak na bing o! Cungsim, cungpram hoi congca hmuihoih aannawk hato thungah maeto na paek o, toe toenghaih hoi Sithaw amlunghaih to na caeh o taak ving: kalah hmuennawk sak hanah caehtaak ai ah, hae hmuennawk hae na sak o boih han oh.
Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 Farasi kaminawk, khosak na bing o! Sineko ah anghnuthaih hmuensang to na koeh o moe, hmuenmae zawhhaih ahmuen ah saiqat paekhaih to na koeh o.
Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 Angsah thaih, Ca tarik kaminawk hoi Farasi kaminawk, khosak na bing o! Nangcae loe kamtueng ai, kaminawk mah a nuiah cawh o ih taprong hoiah ni nang hmong o, tiah a naa.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 To naah daan kop kami maeto mah anih khaeah, Patukkung, hae hmuennawk hoiah kaicae kasae nang thuih, tiah a naa.
Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 Jesu mah, Daan kop kaminawk, Nangcae doeh khosak na bing o! Pazawk ai ih hmuenzit to kaminawk han na phawh o sak nganga, nangmacae mah loe banpazung maeto hoiah mataeng doeh na sui o ai.
Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 Khosak na bing o! Nam panawk mah tahmaanawk to hum o pongah, tahmaanawk ih taprong to na sak pae o.
Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48 Tangtang ni, nangcae loe nam panawk mah sak o ih hmuennawk hnukung ah na oh o: nam panawk mah tahmaanawk hum o pongah ni, nihcae ih taprong to na sak pae o.
Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49 To pongah Sithaw palunghahaih mah loe, Tahmaa hoi patoeh ih kaminawk to nihcae khaeah ka patoeh han, toe nihcae thung ih thoemto kaminawk to nihcae mah hum o tih, thoemto kaminawk loe pacaekthlaek o tih, tiah thuih, tiah a naa.
Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50 Long sak tangsuek na hoiah kaom, tahmaanawk boih athii palonghaih pongah lokcaekhaih loe hae dung kaminawk nuiah om tih;
щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
51 loktang kang thuih o, Tempul hoi hmaicam salakah hum o ih, Abel hoi kamtong Zekariah khoek to athii palonghaih pongah kaom lokcaekhaih loe, hae dung kaminawk nuiah om tih.
від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
52 Daan kop kaminawk, Khosak na bing o! Panoekhaih cabi to na lak o ving boeh: nangmacae doeh a thungah na kun o ai, a thungah akun kaminawk doeh na pakaa o, tiah a naa.
Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53 Hae hmuennawk nihcae khaeah a thuih pae pacoengah, anih palungphuisak moe, paroeai kalah loknawk thuisak hanah, ca tarik kaminawk hoi Farisinawk mah anih to lokdueng o:
Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54 A thuih ih lok pongah anih zae net o thai hanah, nihcae mah anih to zing o.
чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
