Marka 15
1 Akhawnbang khawnthaw ah loe, kalen koek qaima, kacoehtanawk, ca tarik kaminawk hoi lokcaekkungnawk lok aram o, Jesu to pathlet o, anih to hoih o moe, Pilat khaeah thak o.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Pilat mak anih khaeah, Nang loe Judahnawk ih Siangpahrang maw? tiah dueng. Anih mah Pilat khaeah, Na thuih ih baktiah ka oh, tiah pathim pae.
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 Kalen koek qaima mah anih nuiah pop parai zae nethaih to tawnh: toe anih mah tidoeh pathim pae ai.
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 Pilat mah anih to lokdueng let, Tih lok doeh na pathim ai maw? Khenah nang zaehaih net kami nazetto maw oh o! tiah a naa.
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Toe Jesu mah tidoeh pathim pae ai; to pongah Pilat loe dawnrai.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Misong loihaih ni phak naah loe, kaminawk mah loisak koeh ih thongim krah kami maeto loisakhaih atawk to oh.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 To naah kami hum Barabba, tiah ahmin kaom maeto loe mingcah angmah ampuinawk hoiah nawnto thongkrak; nihcae loe misa angthawk o moe, kami to hum o.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 Pop parai kaminawk loe sakzong ih baktih toengah Pilat mah nihcae koehhaih sak pae hanah a hnik o.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 Toe Pilat mah nihcae khaeah, Judah Siangpahrang kang prawt pae hanah na koeh o maw? tiah a naa.
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 Kalen koek qaima mah ut pongah ni Jesu to anih khaeah paek, tito Pilat mah panoek.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Toe Pilat mah Barabba prawt thaih han ai ah, qaima mah kaminawk to pacuek.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 Pilat mah nihcae khaeah, to tih nahaeloe Judah Siangpahrang, tiah na kawk o ih kami loe kawbangmaw ka sak han? tiah a naa let.
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 Nihcae mah, Anih to thinglam pong takhing ah, tiah hang o let.
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Pilat mah nihcae khaeah, Tipongah, tih zaehaih maw a sak loe? tiah a naa. Nihcae mah kanung aep ah, Anih to thinglam pong takhing ah, tiah hang o.
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Pilat mah palungphui kaminawk dipsak han koeh pongah, Barabba to nihcae khaeah prawt pae, Jesu to a boh pacoengah, thinglam pong takhing hanah nihcae khaeah a paek.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 Misatuh kaminawk mah anih to praetorium, tiah kawk ih impui thungah caeh o haih; misatuh kaminawk boih nawnto angcuu o.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 Anih to kahni kamling angkhuk o sak, soekhring lumuek to sak pae o moe, anih ih lu ah angmuek o sak.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 Nang loe Judah Siangpahrang, tiah a naa o.
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 A lu ah cung hoi boh o pacoengah, anih to tamtui hoiah pathoih o, ahma ah khokkhu cangkrawn o moe, anih to a bok o.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Nihcae mah pahnui o thuih pacoengah, kahni kamling to khring pae o, angmah ih kahni to angkhuk o sak pacoengah, anih to thinglam pong takhing hanah caeh o haih.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 Alexander hoi Rufus ih ampa, Cyrene prae kami Simon loe, lawk hoiah angzoh, loklam ah a caeh li naah, anih to thinglam aput o sak nganga.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 Anih to Golgotha, tiah kawk ih ahmuen ah caeh o haih, to ahmuen loe, Lu huh ahmuen, tih thuih koehhaih ih ni.
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 Nihcae mah anih to myrrh hoi atok ih misurtui to paek o: toe anih mah nae pae ai.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 Nihcae mah anih to thinglam pong takhing o pacoengah, a lak o hanah taham khethaih to sak o pacoengah, anih ih kahni to amzet o.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Atue thumto naah anih to takhing o.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 Zae nethaih ca to JUDAH SIANGPAHRANG, tiah a nuiah tarik pae o.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 Mingcah hnik loe anih hoi nawnto, a bantang bangah maeto, a banqoi bangah kalah maeto thinglam pongah takhing o.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 Anih loe kazae kaminawk hoi kroek o hmaek tih, tiah tarik ih cabu lok to akoep boeh.
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 To ahmuen ah caeh kaminawk loe lu haek o moe, anih khaeah, Ha ha, tempul to phraek moe, ni thumto naah kasah let, nang,
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 nangmah hoi nangmah to amhlong ah loe, thinglam nui hoiah anghum tathuk khae, tiah padaeng o.
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 To baktih toengah kalen koek qaima hoi ca tarik kaminawk mah doeh, Minawk kalah loe a pahlong moe, angmah hoi angmah loe amhlong thai ai, tiah maeto hoi maeto thuih o moe, pahnuih o thuih toeng.
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Kri, Israel Siangpahrang, to ka hnuk o moe, ka tang o thai hanah, thinglam nui hoiah anghum tathuk nasoe, tiah a naa o. Anih hoi nawnto thinglam pong takhing ih kami hnik mah doeh anih to padaeng hoi toeng.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 Atue tarukto hoi takawtto karoek to long pum ah khoving.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 Atue takawtto naah loe Jesu mah, Eloi, Eloi, lama sabakthani, tiah tha hoi hangh, a thuih koehhaih loe, Ka Sithaw, Ka Sithaw, tipongah nang caehtaak loe? Tih haih ih ni.
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 A taengah angdoe thoemto kaminawk mah, to lok to thaih o naah, Khenah, Elijah mue a kawk, tiah thuih o.
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 Kami maeto loe cawnh moe, lawprawn kanaem to misurtui kathaw thungah nup, cunghet nuiah takaek pacoengah, naek hanah anih to paek, anghngai o duem ah; anih lak hanah Elijah angzo tih vai, khen o si, tiah thuih o.
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Jesu tha hoi hangh pacoengah, hinghaih qui to apet.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 To naah tempul thungah payang ih kahni to ranui hoi atlim bang khoek to hnetto ah angsih.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 Anih loe hangh moe, hinghaih qui apet boeh, tiah a hma ah angdoe misatuh ukkung mah hnuk naah, hae kami loe Sithaw Capa tangtang ni, tiah thuih.
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 Thoemto nongpatanawk mah doeh ahmuen kangthla hoiah khet o toeng: to nongpatanawk thungah Meri Magdalene, kanawk Jakob, Jose ih amno Meri hoi Salome to oh;
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 (hae nongpatanawk loe, Anih Kalili ah oh naah, anih hnukah bang o moe, anih ih tok to sak pae o; ) anih hoi nawnto Jerusalem ah angzo paroeai kalah nongpatanawk doeh oh o.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 Sabbath ni pha ai duembang, Amprikcaihaih Ni phak naah,
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Arimathea avang ih, khingya han koi kaom, rangpui mah qoih ih kami, Sithaw ukhaih prae zing kami, Joseph to angzoh, anih loe misahoihaih hoiah Pilat khaeah caeh moe, Jesu ih qok to hnik.
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Anih loe duek boeh, tiah Pilat mah thaih naah dawnrai: misatuh angraeng to angmah khaeah kawk moe, anih duekhaih akra boeh maw, tiah lok a dueng.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 Anih loe duek boeh tih ih lok to misatuh angraeng khae hoiah panoek naah, qok to Joseph khaeah a paek.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 Joseph mah anih ih qok to lak moe, a qan ih puu kahni hoiah anih to ayaw pacoengah, thlung hoiah thuk ih taprong thungah anih to pasongh, to pacoengah taprong akhaw to thlung hoiah a kraeng.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Anih aphumhaih ahmuen loe Meri Magdalene hoi Jose ih amno Meri mah doeh panoek.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
