Mudre Izreke 4

1 Slušajte, djeco, pouku očevu i pazite kako biste spoznali mudrost,

Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,

2 jer dobar vam nauk dajem: ne prezrite moga naputka.

бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,

3 I ja sam bio sin u svoga oca i nježan jedinac u svoje matere;

бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.

4 i mene je on učio i govorio mi: “Zadrži moje riječi u svojem srcu, poštuj moje zapovijedi i živjet ćeš.

І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!

5 Steci mudrost, steci razbor, ne smeći ih s uma i ne odstupi od riječi mojih usta.

Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —

6 Ne ostavljaj je i čuvat će te; ljubi je i obranit će te.

не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!

7 Početak je mudrosti: steci sebi mudrost i svim svojim imanjem steci razboritost.

Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

8 Veličaj je i uzvisit će te; donijet će ti čast kad je prigrliš.

Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:

9 Stavit će ti ljupki vijenac na glavu, i obdarit će te krasnom krunom.”

вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

10 Poslušaj, sine moj, primi moje riječi i umnožit će se godine tvojeg života.

Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —

11 Poučih te putu mudrosti, navratih te na prave staze;

дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:

12 neće ti se zapletati koraci kad staneš hoditi; potrčiš li, nećeš posrnuti.

коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!

13 Čvrsto se drži pouke, ne puštaj je, čuvaj je, jer ona ti je život.

Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!

14 Ne idi stazom opakih i ne stupaj putem zlikovaca.

На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —

15 Ostavi ga, ne hodi njime; kloni ga se i zaobiđi ga.

покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —

16 Jer oni ne spavaju ako ne učine zla, i san im ne dolazi ako koga ne obore.

бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!

17 Jer jedu kruh opačine i piju vino nasilja.

Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.

18 A pravednička je staza kao svjetlost svanuća, koja je sve jasnija do potpunog dana.

А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!

19 A put je opakih kao mrkli mrak: ne znaju o što će se spotaknuti.

Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.

20 Sine moj, pazi na moje riječi, prigni uho svoje mojim besjedama.

Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!

21 Ne gubi ih nikad iz očiju, pohrani ih usred srca svoga.

Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!

22 Jer su život onima koji ih nalaze i ozdravljenje svemu tijelu njihovu.

Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.

23 A svrh svega, čuvaj svoje srce, jer iz njega izvire život.

Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.

24 Drži daleko od sebe lažna usta i udalji od sebe usne prijevarne.

Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.

25 Nek' tvoje oči gledaju u lice i neka ti je pogled uvijek prav.

Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.

26 Pazi na stazu kojom kročiš i neka ti svi putovi budu pouzdani.

Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

27 Ne skreći ni desno ni lijevo, drži svoj korak daleko oda zla.

не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!