Salme 105
1 Pris Herren, påkald hans navn, gør hans Gerninger kendte blandt Folkeslag!
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Syng og spil til hans Pris, tal om alle hans Undere;
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 ros jer af hans hellige Navn, eders Hjerte glæde sig, I, som søger HERREN;
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 spørg efter HERREN og hans magt, søg bestandig hans Åsyn;
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 kom i Hu de Undere, han gjorde, hans Tegn og hans Munds Domme,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 I, hans Tjener Abrahams Sæd, hans udvalgte, Jakobs Sønner!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Han, HERREN, er vor Gud, hans Domme når ud over Jorden;
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 han ihukommer for evigt sin Pagt, i tusind Slægter sit Tilsagn,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Pagten, han slutted med Abraham, Eden, han tilsvor Isak;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 han holdt den i Hævd som Ret for Jakob, en evig Pagt for Israel,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 idet han sagde: "Dig giver jeg Kana'ans Land som eders Arvelod."
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Da de kun var en liden Hob, kun få og fremmede der,
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 og vandrede fra Folk til Folk, fra et Rige til et andet,
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 tillod han ingen at volde dem Men, men tugted for deres Skyld Konger
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 "Rør ikke mine Salvede, gør ikke mine Profeter ondt!"
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Hungersnød kaldte han frem over Landet, hver Brødets Støttestav brød han;
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 han sendte forud for dem en Mand, Josef solgtes som Træl;
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 de tvang hans Fødder med Lænker, han kom i Lænker af Jern,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 indtil hans Ord blev opfyldt; ved HERRENs Ord stod han Prøven igennem.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 På Kongens Bud blev han fri, Folkenes Hersker lod ham løs:
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 han tog ham til Herre for sit Hus, til Hersker over alt sit Gods;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 han styred hans Øverster efter sin Vilje og viste hans Ældste til Rette.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Og Israel kom til Ægypten, Jakob boede som Gæst i Kamiternes Land.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Han lod sit Folk blive såre frugtbart og stærkere end dets Fjender;
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 han vendte deres Sind til Had mod sit Folk og til Træskhed imod sine Tjenere.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Da sendte han Moses, sin Tjener, og Aron, sin udvalgte Mand;
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 han gjorde sine Tegn i Ægypten og Undere i Kamiternes Land;
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 han sendte Mørke, så blev det mørkt, men de ænsede ikke hans Ord;
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 han gjorde deres Vande til Blod og slog deres Fisk ihjel;
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 af Frøer vrimlede Landet, selv i Kongens Sale var de;
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 han talede, så kom der Bremser og Myg i alt deres Land;
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 han sendte dem Hagl for Regn og luende Ild i Landet;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 han slog både Vinstok og Figen og splintrede Træerne i deres Land;
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 han talede, så kom der Græshopper, Springere uden Tal,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 de åd alt Græs i Landet, de åd deres Jords Afgrøde;
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 alt førstefødt i Landet slog han, Førstegrøden af al deres Kraft;
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 han førte dem ud med Sølv og Guld, ikke een i hans Stammer snubled
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Ægypterne glæded sig, da de drog bort, thi de var grebet af Rædsel for dem.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Han bredte en Sky som Skjul og Ild til at lyse i Natten;
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 de krævede, han bragte Vagtler, med Himmelbrød mættede han dem;
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 han åbnede Klippen, og Vand strømmede ud, det løb som en Flod i Ørkenen.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Thi han kom sit hellige Ord i Hu til Abraham, sin Tjener;
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 han lod sit Folk drage ud med Fryd, sine udvalgte under Jubel;
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 han gav dem Folkenes Lande, de fik Folkeslags Gods i Eje.
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Derfor skulde de holde hans Bud og efterkomme hans Love. Halleluja!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
