Hebrews 2
1 Therefore we ought to pay greater attention to the things that were heard, lest perhaps we drift away.
Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.
2 For if the word spoken through angels proved steadfast, and every transgression and disobedience received a just penalty,
Бо коли промовлене ангелам слово було певне, і всякий переступ і непослух прийняв праведну відплату,
3 how will we escape if we neglect so great a salvation—which at the first having been spoken through the Lord, was confirmed to us by those who heard,
то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,
4 God also testifying with them, both by signs and wonders, by various works of power, and by gifts of the Holy Spirit, according to his own will?
як сьвідкував Бог ознаками і чудесами, і всякими силами, і роздаваннєм Духа сьвятого, по своїй волї.
5 For he did not subject the world to come, of which we speak, to angels.
Не ангелам бо покорив вселенну грядущу, про котру глаголемо;
6 But one has somewhere testified, saying, “What is man, that you think of him? Or the son of man, that you care for him?
засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його?
7 You made him a little lower than the angels. You crowned him with glory and honor.
Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над ділами рук Твоїх;
8 You have put all things in subjection under his feet.” For in that he subjected all things to him, he left nothing that is not subject to him. But now we do not yet see all things subjected to him.
все покорив єси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,
9 But we see him who has been made a little lower than the angels, Jesus, because of the suffering of death crowned with glory and honor, that by the grace of God he should taste of death for everyone.
а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти.
10 For it became him, for whom are all things and through whom are all things, in bringing many children to glory, to make the author of their salvation perfect through sufferings.
Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.
11 For both he who sanctifies and those who are sanctified are all from one, for which cause he is not ashamed to call them brothers,
Бо й хто осьвячуе і хто осьвячуеть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,
12 saying, “I will declare your name to my brothers. Among the congregation I will sing your praise.”
глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьшвати му хвалу Тобі.
13 Again, “I will put my trust in him.” Again, “Behold, here I am with the children whom God has given me.”
І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав мені Бог.
14 Since then the children have shared in flesh and blood, he also himself in the same way partook of the same, that through death he might bring to nothing him who had the power of death, that is, the devil,
Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і кровя, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,
15 and might deliver all of them who through fear of death were all their lifetime subject to bondage.
і визволити тих, що з страху смерти через усе життв підневолені були рабству.
16 For most certainly, he does not give help to angels, but he gives help to the offspring of Abraham.
Справді бо не ангелів приймав, а насіннє Авраамове приймав.
17 Therefore he was obligated in all things to be made like his brothers, that he might become a merciful and faithful high priest in things pertaining to God, to make atonement for the sins of the people.
Звідсіля мусів у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм у Божому, щоб очистити гріхи людові.
18 For in that he himself has suffered being tempted, he is able to help those who are tempted.
У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокущують ся, помогти.
