Chronicles I 16
1 So they brought in the ark of God, and set it in the midst of the tabernacle which David pitched for it; and they offered whole burnt offerings and peace-offerings before God.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 And David finished offering up whole burnt offerings and peace-offerings, and blessed the people in the name of the Lord.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 And he divided to every man of Israel (both men and women), to [every] man one baker's loaf, and a cake.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 And he appointed before the ark of the covenant of the Lord, Levites to minister [and] lift up the voice, and to give thanks and praise the Lord God of Israel:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Asaph [was] the chief, and next to him Zacharias, Jeiel, Semiramoth, and Jeiel, Mattathias, Eliab, and Banaeas, and Abdedom: and Jeiel sounding with musical instruments, lutes [and] harps, and Asaph with cymbals:
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 and Banaeas and Oziel the priests [sounding] continually with trumpets before the ark of the covenant of God in that day.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Then David first gave orders to praise the Lord by the hand of Asaph and his brethren.
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Song. Give thanks to the Lord, call upon him by his name, make known his designs amongst the people.
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Sing [songs] to him, and sing hymns to him, relate to all [people] his wonderful deeds, which the Lord has wrought.
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Praise his holy name, the heart that seeks his pleasure shall rejoice.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Seek the Lord and be strong, seek his face continually.
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Remember his wonderful works which he has wrought, his wonders, and the judgements of his mouth;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 [you] seed of Israel his servants, [you] seed of Jacob his chosen ones.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 He [is] the Lord our God; his judgements [are] in all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Let us remember his covenant for ever, his word which he commanded to a thousand generations,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 which he covenanted with Abraham, and his oath [sworn] to Isaac.
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 He confirmed it to Jacob for an ordinance, to Israel [as] an everlasting covenant,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 saying, To you will I give the land of Chanaan, the line of your inheritance:
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 when they were few in number, when they were but little, and lived as strangers in it;
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 and went from nation to nation, and from one kingdom to another people.
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 He suffered not a man to oppress them, and he reproved kings for their sakes,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 saying, Touch not my anointed ones, and deal not wrongfully with my prophets.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Sing you to the Lord, all the earth; proclaim his salvation from day to day.
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Declare amongst the nations his glory, his wondrous deeds amongst all peoples.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 For the Lord [is] great, and greatly to be praised: he [is] to be feared above all gods.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 For all the gods of the nations [are] idols; but our God made the heavens.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Glory and praise [are] in his presence; strength and rejoicing [are] in his place.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Give to the Lord, you families of the nations, give to the Lord glory and strength.
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Give to the Lord the glory [belonging] to his name: take gifts and offer [them] before him; and worship the Lord in his holy courts.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Let the whole earth fear before him; let the earth be established, and not be moved.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Let the heavens rejoice, and let the earth exult; and let them say amongst the nations, The Lord reigns.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 The sea with its fullness shall resound and the tree of the field, and all things in it.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Then shall the trees of the wood rejoice before the Lord, for he is come to judge the earth.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Give thanks to the Lord, for [it is] good, for his mercy [is] for ever.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 And say you, Save us, O God of our salvation, and gather us, and rescue us from amongst the heathen, that we may praise your holy name, and glory in your praises.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Blessed [be] the Lord God of Israel from everlasting and to everlasting: And all the people shall say, Amen. So they praised the Lord.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 And they left there Asaph and his brethren before the ark of the covenant of the Lord, to minister before the ark continually, according to the service of each day: from day to day.
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 And Abdedom and his brethren [were] sixty and eight; and Abdedom the son of Idithun, and Osa, [were] to be doorkeepers.
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 And [they appointed] Sadoc the priest, and his brethren the priests, before the tabernacle of the Lord in the high place in Gabaon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 to offer up whole burnt offerings continually morning and evening, and according to all things written in the law of the Lord, which he commanded the children of Israel by Moses the servant of God.
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 And with him [were] Aeman and Idithun, and the rest chosen out by name to praise the Lord, for his mercy [endures] for ever.
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 And with them [there were] trumpets and cymbals to sound aloud, and musical instruments for the songs of God: and the sons of Idithun [were] at the gate.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 And all the people went every one to his home: and David returned to bless his house.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
