John 8
1 And Jesus went unto mount Olivet.
Ісус же на гору Оли́вну пішов.
2 And early in the morning he came again into the temple, and all the people came to him, and sitting down he taught them.
А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3 And the scribes and the Pharisees bring unto him a woman taken in adultery: and they set her in the midst,
І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
4 And said to him: Master, this woman was even now taken in adultery.
та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
5 Now Moses in the law commanded us to stone such a one. But what sayest thou?
Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
6 And this they said tempting him, that they might accuse him. But Jesus bowing himself down, wrote with his finger on the ground.
Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
7 When therefore they continued asking him, he lifted up himself, and said to them: He that is without sin among you, let him first cast a stone at her.
А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
8 And again stooping down, he wrote on the ground.
І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
9 But they hearing this, went out one by one, beginning at the eldest. And Jesus alone remained, and the woman standing in the midst.
А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
10 Then Jesus lifting up himself, said to her: Woman, where are they that accused thee? Hath no man condemned thee?
І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
11 Who said: No man, Lord. And Jesus said: Neither will I condemn thee. Go, and now sin no more.
А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
12 Again therefore, Jesus spoke to them, saying: I am the light of the world: he that followeth me, walketh not in darkness, but shall have the light of life.
І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
13 The Pharisees therefore said to him: Thou givest testimony of thyself: thy testimony is not true.
Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
14 Jesus answered, and said to them: Although I give testimony of myself, my testimony is true: for I know whence I came, and whither I go: but you know not whence I come, or whither I go.
Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
15 You judge according to the flesh: I judge not any man.
Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
16 And if I do judge, my judgment is true: because I am not alone, but I and the Father that sent me.
А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17 And in your law it is written, that the testimony of two men is true.
Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
18 I am one that give testimony of myself: and the Father that sent me giveth testimony of me.
Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
19 They said therefore to him: Where is thy Father? Jesus answered: Neither me do you know, nor my Father: if you did know me, perhaps you would know my Father also.
I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
20 These words Jesus spoke in the treasury, teaching in the temple: and no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
21 Again therefore Jesus said to them: I go, and you shall seek me, and you shall die in your sin. Whither I go, you cannot come.
І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
22 The Jews therefore said: Will he kill himself, because he said: Whither I go, you cannot come?
А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
23 And he said to them: You are from beneath, I am from above. You are of this world, I am not of this world.
І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24 Therefore I said to you, that you shall die in your sins. For if you believe not that I am he, you shall die in your sin.
Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
25 They said therefore to him: Who art thou? Jesus said to them: The beginning, who also speak unto you.
А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“І Ісус відказав їм: „ Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
26 Many things I have to speak and to judge of you. But he that sent me, is true: and the things I have heard of him, these same I speak in the world.
Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
27 And they understood not, that he called God his Father.
Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28 Jesus therefore said to them: When you shall have lifted up the Son of man, then shall you know, that I am he, and that I do nothing of myself, but as the Father hath taught me, these things I speak:
Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
29 And he that sent me, is with me, and he hath not left me alone: for I do always the things that please him.
А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
30 When he spoke these things, many believed in him.
Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31 Then Jesus said to those Jews, who believed him: If you continue in my word, you shall be my disciples indeed.
Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
32 And you shall know the truth, and the truth shall make you free.
і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
33 They answered him: We are the seed of Abraham, and we have never been slaves to any man: how sayest thou: you shall be free?
Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
34 Jesus answered them: Amen, amen I say unto you: that whosoever committeth sin, is the servant of sin.
Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. (aiōn g165)
36 If therefore the son shall make you free, you shall be free indeed.
Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 I know that you are the children of Abraham: but you seek to kill me, because my word hath no place in you.
Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38 I speak that which I have seen with my Father: and you do the things that you have seen with your father.
Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
39 They answered, and said to him: Abraham is our father. Jesus saith to them: If you be the children of Abraham, do the works of Abraham.
Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
40 But now you seek to kill me, a man who have spoken the truth to you, which I have heard of God. This Abraham did not.
А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
41 You do the works of your father. They said therefore to him: We are not born of fornication: we have one Father, even God.
Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
42 Jesus therefore said to them: If God were your Father, you would indeed love me. For from God I proceeded, and came; for I came not of myself, but he sent me:
А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43 Why do you not know my speech? Because you cannot hear my word.
Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
44 You are of your father the devil, and the desires of your father you will do. He was a murderer from the beginning, and he stood not in the truth; because truth is not in him. When he speaketh a lie, he speaketh of his own: for he is a liar, and the father thereof.
Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
45 But if I say the truth, you believe me not.
А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
46 Which of you shall convince me of sin? If I say the truth to you, why do you not believe me?
Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
47 He that is of God, heareth the words of God. Therefore you hear them not, because you are not of God.
Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
48 The Jews therefore answered, and said to him: Do not we say well that thou art a Samaritan, and hast a devil?
Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
49 Jesus answered: I have not a devil: but I honour my Father, and you have dishonoured me.
Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
50 But I seek not my own glory: there is one that seeketh and judgeth.
Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік! (aiōn g165)
52 The Jews therefore said: Now we know that thou hast a devil. Abraham is dead, and the prophets; and thou sayest: If any man keep my word, he shall not taste death for ever. (aiōn g165)
І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. (aiōn g165)
53 Art thou greater than our father Abraham, who is dead? and the prophets are dead. Whom dost thou make thyself?
Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
54 Jesus answered: If I glorify myself, my glory is nothing. It is my Father that glorifieth me, of whom you say that he is your God.
Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 And you have not known him, but I know him. And if I shall say that I know him not, I shall be like to you, a liar. But I do know him, and do keep his word.
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
56 Abraham your father rejoiced that he might see my day: he saw it, and was glad.
Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
57 The Jews therefore said to him: Thou art not yet fifty years old, and hast thou seen Abraham?
А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
58 Jesus said to them: Amen, amen I say to you, before Abraham was made, I am.
Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
59 They took up stones therefore to cast at him. But Jesus hid himself, and went out of the temple.
І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.
