Proverbs 11
1 A deceitful balance is an abomination before the Lord: and a just weight is his will.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Where pride is, there also shall be reproach: but where humility is, there also is wisdom.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 The simplicity of the just shall guide them: and the deceitfulness of the wicked shall destroy them.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Riches shall not profit in the day of revenge: but justice shall deliver from death.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 The justice of the upright shall make his way prosperous: and the wicked man shall fall by his own wickedness.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 The justice of the righteous shall deliver them: and the unjust shall be caught in their own snares.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 When the wicked man is dead, there shall be no hope any more: and the expectation of the solicitous shall perish.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 The just is delivered out of distress: and the wicked shall be given up for him.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 The dissembler with his mouth deceiveth his friend: but the just shall be delivered by knowledge.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 When it goeth well with the just the city shall rejoice: and when the wicked perish there shall be praise.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 By the blessing of the just the city shall be exalted: and by the mouth of the wicked it shall be overthrown.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 He that despiseth his friend, is mean of heart: but the wise man will hold his peace.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 He that walketh deceitfully, revealeth secrets: but he that is faithful, concealeth the thing committed to him by his friend.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Where there is no governor, the people shall fall: but there is safety where there is much counsel.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 He shall be afflicted with evil, that is surety for a stranger: but he that is aware of the snares, shall be secure.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 A gracious woman shall find glory: and the strong shall have riches.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 A merciful man doth good to his own soul: but he that is cruel casteth off even his own kindred.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 The wicked maketh an unsteady work: but to him that soweth justice, there is a faithful reward.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Clemency prepareth life: and the pursuing of evil things, death.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 A perverse heart is abominable to the Lord: and his will is in them that walk sincerely.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Hand in hand the evil man shall not be innocent: but the seed of the just shall be saved.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 A golden ring in a swine’s snout, a woman fair and foolish.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 The desire of the just is all good: the expectation of the wicked is indignation.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Some distribute their own goods, and grow richer: others take away what is not their own, and are always in want.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 The soul which blesseth, shall be made fat: and he that inebriateth, shall be inebriated also himself.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 He that hideth up corn, shall be cursed among the people: but a blessing upon the head of them that sell.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Well doth he rise early who seeketh good things; but he that seeketh after evil things shall be oppressed by them.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 He that trusteth in his riches shall fall: but the just shall spring up as a green leaf.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 He that troubleth his own house, shall inherit the winds: and the fool shall serve the wise.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 The fruit of the just man is a tree of life: and he that gaineth souls, is wise.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 If the just man receive in the earth, how much more the wicked and the sinner.
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
