Acts 26
1 Agrippa then to Paul was saying; It is permitted you (for *N+kO) yourself to speak. Then Paul having stretched out the hand was presenting a defense:
А Агріппа сказав до Павла: „Дозволяємо тобі говорити про себе само́го“. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
2 Concerning all of which I am accused by [the] Jews, King Agrippa, I have esteemed myself fortunate before you being about today to present a defense;
„О ца́рю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усьо́го, у чім мене винуватять юдеї,
3 Especially acquainted being you with all the of [the] Jews (customs *NK+o) and also controversies. therefore I implore (you *k) patiently to hear me.
особливо ж тому́, що ти знаєш усі юдейські звича́ї та супере́чки. Тому я прошу́ мене вислухати терпля́че.
4 The indeed then manner of life of mine which [is] from youth from [its] beginning having been among the nation of mine in (also *no) Jerusalem know all the Jews
А життя моє зма́лку, що споча́тку точилося в Єрусалимі серед наро́ду мого, знають усі юдеї,
5 knowing me from the first, if they may be willing to testify that according to the strictest sect of our own religion I lived [as] a Pharisee;
які відають зда́вна мене, аби тільки схотіли засві́дчити, — що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
6 And now for [the] hope of the (to *N+kO) the fathers of us promise having been made by God I have stood being judged,
І тепер я стою отут су́джений за надію обі́тниці, що Бог дав ії нашим отцям,
7 to which the twelve tribes of us in earnestness night and day serving they hope to attain, concerning which hope I am accused (Agrippa *K) by (the *k) Jews, O king,
а її викона́ння чекають побачити наші дванадцять племен, слу́жачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о ца́рю, мене винуватять юдеї!
8 Why incredible is it judged by you if God [the] dead raises?
Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
9 I myself indeed therefore thought in myself to the name of Jesus of Nazareth needing many things contrary to do,
Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,
10 which also I did in Jerusalem and many (also *no) of the saints I myself (in *no) prisons locked up the from the chief priests authority having received, when were being executed then they I cast against [them] a vote;
що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був вла́ду від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
11 And in all the synagogues often punishing them I was compelling [them] to blaspheme, Excessively then being furious against them I was persecuting [them] as far as even to foreign cities.
І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи ве́льми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
12 during which (and *k) journeying to Damascus with [the] authority and commission which [is] (from *k) the chief priests
Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо вла́дою та припору́ченням первосвящеників,
13 At day mid on the road I saw, O king, from heaven above the brightness of the sun having shone around me a light and those with me myself journeying.
то опі́вдні, о ца́рю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що ося́яло мене та тих, хто разом зо мною йшов!
14 All (and *N+kO) when were falling down we to the ground I heard a voice (saying *N+kO) to me (and saying *k) in the Hebrew language; Saul Saul, why Me persecute you? [It is] hard for you against [the] goads to kick.
І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: „Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колю́чку!“
15 I myself then said; Who are You Lord? And (the Lord *no) said; I myself am Jesus whom you yourself are persecuting.
А я запитав: „Хто Ти, Господи?“А Він відказав: „Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
16 But do rise up and do stand on the feet of you; to this [purpose] for I have appeared to you to appoint you a servant and a witness of that which both you have seen (of Me *NO) of the things in which then I will appear to you,
Але підведи́ся, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
17 delivering you out from the people and (from *no) the Gentiles, to whom (I myself *N+KO) am sending you
Визволяю тебе від твого наро́ду та від поган, до яких Я тебе посилаю, —
18 to open eyes of them, that (to turn *NK+o) from darkness to light and from the power of Satan to God, [that] to receive they forgiveness of sins and [an] inheritance among those sanctified by faith which [is] in Me myself.
відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.
19 So then, O king Agrippa, not I was disobedient to the heavenly vision,
Через це я, о ца́рю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
20 but to those in Damascus first (both *no) also in Jerusalem (into *k) all both the region of Judea, and to the Gentiles (I was declaring *N+kO) to repent and to turn to God worthy of repentance works doing.
але ме́шканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого кра́ю юдейського та поганам я проповідував, щоб пока́ялися й наверну́лись до Бога, і чинили діла, гі́дні покая́ння.
21 On account of these things me (the *k) Jews having seized (being *n) in the temple they were attempting to kill.
Через це юдеї в святині схопи́ли мене та й хотіли роздерти.
22 Help therefore having obtained (from *N+kO) God unto day this I have stood (bearing witness *N+kO) to small both and to great, no [thing] other saying than what both the prophets said was about to happen and Moses,
Але, поміч від Бога одержавши, я стою́ аж до дня сьогоднішнього та свідкую мало́му й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має, —
23 that would suffer the Christ, as first through resurrection from [the] dead light He is about to preach (to both *no) our people and to the Gentiles.
що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!“
24 These things now when he is presenting a defense Festus in a loud voice (said; *N+kO) You are insane Paul! The great of you learning to insanity turns [you]!
Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!
25 But (Paul; *no) Not I am insane says most excellent Festus, but of truth and sobriety declarations I utter.
А Павло: „Не дурію — сказав, — о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
26 Understands for concerning these things the king to whom also using boldness I speak; Hiding for him any of these things not I am persuaded no [thing]; not for is in a corner done of these things.
Цар бо знає про це, — до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гада́ю я, щоб із цього щобудь схова́лось від нього, — бо не в за́кутку ді́ялось це.
27 Believe you, King Agrippa, in the prophets? I know that you believe.
Чи віруєш, ца́рю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш“.
28 Then Agrippa to Paul (was saying: *k) Within so little [time] me you [seek to] persuade a Christian (to become! *N+kO)
Агріппа ж Павлові: „Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християни́ном“.
29 And Paul (said; *k) I would wish may God both in a little and in (much *N+kO) not only you but also all those hearing me this day to become such as also I myself am except chains these.
А Павло: „Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, — не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів“.
30 (and these things when was speaking he *K) rose up (then *no) the king and the governor and Bernice and those sitting with them;
І встав цар та намісник, і Верні́ка та ті, хто з ними сидів.
31 and having withdrawn they were speaking to one another saying that No [thing] of death or of chains worthy (any *NO) is doing man this.
І на́бік вони відійшли, і розмовляли один до одно́го й казали: „Нічого, ва́ртого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!“
32 Agrippa then to Festus was saying; to have been released was able man this, only unless he had appealed to Caesar.
Агріппа ж до Феста сказав: „Міг би бути відпу́щений цей чоловік, якби не відкликавсь був до ке́саря“
