Luke 6
1 On the second major Sabbath, Jesus was going through the grainfields, and his disciples were plucking heads of grain, rubbing off the husks in their hands, and eating them.
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
2 But some of the Pharisees said to them, “Why are you doing what is not lawful to do on the Sabbath?”
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
3 Jesus answered them, “Have you not read what David did when he was hungry, he and those who were with him,
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднів він і тї, що були з ним:
4 how he entered the house of God and took and ate the bread of the Presence, which is not lawful for anyone to eat except for the priests, and how he also gave it to those who were with him?”
як, увійшовши вій у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
5 Then he said to them, “The Son of Man is Lord even of the Sabbath.”
І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.
6 On another Sabbath, Jesus went into the synagogue and was teaching, and a man was there whose right hand was withered.
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
7 Now the scribes and the Pharisees were watching Jesus closely to see if he would heal on the Sabbath, so that they could find an accusation against him.
Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8 But he knew their thoughts and said to the man with the withered hand, “Rise and stand here.” So he rose and stood there.
Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9 Then Jesus said to them, “Let me ask you something: Is it lawful on the Sabbath to do good or to do evil, to save life or to kill?”
Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10 And after looking around at them all, he said to the man, “Stretch out yoʋr hand.” The man did so, and his hand was restored, as sound as the other.
І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11 But the scribes and Pharisees were filled with mindless rage and discussed with one another what they might do to Jesus.
Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
12 One day soon afterward Jesus went out to the mountain to pray, and spent the whole night in prayer to God.
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13 When daybreak came, he called his disciples and chose twelve from among them, whom he also named apostles:
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14 Simon (whom he also named Peter) and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,
Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його. Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15 Matthew and Thomas, James the son of Alphaeus, and Simon (who was called the Zealot),
Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16 Judas the son of James, and Judas Iscariot (who became a traitor).
Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17 Then Jesus came down with them and stood on a level place. A crowd of his disciples was there along with a great multitude of people from all Judea, Jerusalem, and the coastal region of Tyre and Sidon (who had come to hear him and to be healed of their diseases),
і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,
18 as well as people who were harassed by unclean spirits. And they were healed.
і мучені від духів нечистих; і спїляли ся.
19 The entire crowd was trying to touch him, because power was coming out from him and healing them all.
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.
20 Then he looked up at his disciples and said, “Blessed are you who are poor, for yours is the kingdom of God.
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21 Blessed are you who hunger now, for you will be filled. Blessed are you who weep now, for you will laugh.
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22 Blessed are you when others hate you, when they exclude you, reproach you, and spurn your name as evil on account of the Son of Man.
Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.
23 Rejoice in that day and leap for joy, for behold, great is your reward in heaven, for their fathers treated the prophets in the same way.
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
24 But woe to you who are rich, for you have received your comfort.
Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.
25 Woe to you who are filled, for you will hunger. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26 Woe to you when others speak well of you, for their fathers treated the false prophets in the same way.
Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27 “But I say to you who are listening, love your enemies, do good to those who hate you,
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28 bless those who curse you, and pray for those who mistreat you.
благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.
29 If anyone strikes yoʋ on one cheek, offer him the other also. If anyone takes away yoʋr cloak, do not withhold yoʋr tunic from him either.
Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30 Give to everyone who asks of yoʋ, and if anyone takes away yoʋr belongings, do not demand them back.
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31 As you wish that others would do to you, do the same also to them.
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
32 If you love those who love you, what benefit is that to you? For even sinners love those who love them.
І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33 And if you do good to those who do good to you, what benefit is that to you? For even sinners do the same.
І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34 And if you lend to those from whom you expect to receive something back, what benefit is that to you? For even sinners lend to other sinners in order to receive back the same amount.
І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35 But love your enemies, do good to them, and lend to them without expecting anything in return. Then your reward will be great, and you will be sons of the Most High, for he is kind to the ungrateful and the evil.
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36 Therefore be merciful, just as your Father is merciful.
Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.
37 “Do not judge, and you will certainly not be judged. Do not condemn, and you will certainly not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.
І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38 Give, and it will be given to you. A good measure, pressed down, shaken together, and running over, will be put into your lap. For with the same measure you use it will be measured to you in return.”
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
39 He also told them a parable: “Can one blind person guide another? Will they not both fall into a pit?
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
40 A disciple is not above his teacher, but everyone who is fully trained will be like his teacher.
Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.
41 Why do yoʋ see the speck in yoʋr brother's eye, but do not consider the beam in yoʋr own eye?
Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?
42 Or how can yoʋ say to yoʋr brother, ‘Brother, let me take the speck out of yoʋr eye,’ when yoʋ yoʋrself do not see the beam in yoʋr own eye? Hypocrite! First take the beam out of yoʋr own eye, and then yoʋ will see clearly to take the speck out of yoʋr brother's eye.
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
43 “No good tree produces bad fruit, nor does a bad tree produce good fruit.
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
44 Each tree is known by its own fruit. People do not gather figs from thorns, nor do they pick grapes from a bramble bush.
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
45 The good person brings good things out of the good treasure of his heart, and the evil person brings evil things out of the evil treasure of his heart, for out of the abundance of his heart his mouth speaks.
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
46 “Why do you call me, ‘Lord, Lord,’ and not do what I say?
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
47 I will show you what someone is like who comes to me, hears my words, and acts on them.
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
48 He is like a man building a house, who dug deep and laid a foundation on the rock. When a flood came, the river burst against that house but could not shake it, for it was founded on the rock.
подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
49 But he who hears my words and does not act accordingly is like a man who built a house on the ground without a foundation. As soon as the river burst against that house, it fell and was utterly destroyed.”
Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
