Mark 12
1 He began to speak to them in parables. “A man planted a vineyard, put a hedge around it, dug a pit for the wine press, built a tower, rented it out to a farmer, and went into another country.
[Ісус] почав говорити їм у притчах: ―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.
2 When it was time, he sent a servant to the farmer to get from the farmer his share of the fruit of the vineyard.
Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю.
3 They took him, beat him, and sent him away empty.
Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим.
4 Again, he sent another servant to them; and they threw stones at him, wounded him in the head, and sent him away shamefully treated.
Тоді [господар] надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою.
5 Again he sent another, and they killed him, and many others, beating some, and killing some.
Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили.
6 Therefore still having one, his beloved son, he sent him last to them, saying, ‘They will respect my son.’
Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»
7 But those farmers said among themselves, ‘This is the heir. Come, let’s kill him, and the inheritance will be ours.’
Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!»
8 They took him, killed him, and cast him out of the vineyard.
Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника.
9 What therefore will the lord of the vineyard do? He will come and destroy the farmers, and will give the vineyard to others.
Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям.
10 Haven’t you even read this Scripture: ‘The stone which the builders rejected was made the head of the corner.
Хіба ви не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем.
11 This was from the Lord. It is marvelous in our eyes’?”
Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах».
12 They tried to seize him, but they feared the multitude; for they perceived that he spoke the parable against them. They left him and went away.
Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли.
13 They sent some of the Pharisees and the Herodians to him, that they might trap him with words.
Потім вони надіслали до Нього деяких фарисеїв та іродіан, щоб впіймати Його на слові.
14 When they had come, they asked him, “Teacher, we know that you are honest, and don’t defer to anyone; for you aren’t partial to anyone, but truly teach the way of God. Is it lawful to pay taxes to Caesar, or not?
Ті прийшли та запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. Чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? Платити чи не платити?
15 Shall we give, or shall we not give?” But he, knowing their hypocrisy, said to them, “Why do you test me? Bring me a denarius, that I may see it.”
Ісус, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: ―Чому ви випробовуєте Мене? Дайте Мені динарій, щоб побачити.
16 They brought it. He said to them, “Whose is this image and inscription?” They said to him, “Caesar’s.”
Вони принесли: Він сказав: ―Чиє це зображення та напис? ―Кесаря!
17 Jesus answered them, “Render to Caesar the things that are Caesar’s, and to God the things that are God’s.” They marveled greatly at him.
Тоді Ісус сказав їм: ―Віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! І вони дивувалися з Нього.
18 Some Sadducees, who say that there is no resurrection, came to him. They asked him, saying,
Прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його:
19 “Teacher, Moses wrote to us, ‘If a man’s brother dies and leaves a wife behind him, and leaves no children, that his brother should take his wife and raise up offspring for his brother.’
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину, не залишивши жодної дитини, то нехай його брат візьме дружину [померлого] та підніме нащадка своєму братові».
20 There were seven brothers. The first took a wife, and dying left no offspring.
Було семеро братів. Перший одружився та помер, не залишивши дітей.
21 The second took her, and died, leaving no children behind him. The third likewise;
Другий одружився з вдовою, але він помер, не залишивши дітей, також і третій.
22 and the seven took her and left no children. Last of all the woman also died.
І [ніхто] із сімох не залишив дітей. Після всіх померла й жінка.
23 In the resurrection, when they rise, whose wife will she be of them? For the seven had her as a wife.”
При воскресінні, коли воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
24 Jesus answered them, “Isn’t this because you are mistaken, not knowing the Scriptures nor the power of God?
Ісус сказав їм: ―Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ані Писання, ані сили Божої?
25 For when they will rise from the dead, they neither marry nor are given in marriage, but are like angels in heaven.
Бо коли воскресають з мертвих, не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
26 But about the dead, that they are raised, haven’t you read in the book of Moses about the Bush, how God spoke to him, saying, ‘I am the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob’?
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог при полум’ї вогню тернового куща: «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?
27 He is not the God of the dead, but of the living. You are therefore badly mistaken.”
Він є Богом не мертвих, а живих! Дуже помиляєтесь!
28 One of the scribes came and heard them questioning together, and knowing that he had answered them well, asked him, “Which commandment is the greatest of all?”
Один із книжників, підійшовши, послухав, як вони говорили й, побачивши, що Ісус добре відповів садукеям, запитав Його: ―Яка заповідь перша з усіх?
29 Jesus answered, “The greatest is: ‘Hear, Israel, the Lord our God, the Lord is one.
Ісус відповів: ―Перша є: «Слухай Ізраїлю, Господь Бог твій – це єдиний Господь.
30 You shall love the Lord your God with all your heart, with all your soul, with all your mind, and with all your strength.’ This is the first commandment.
Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею, усім своїм розумом і всією силою своєю».
31 The second is like this: ‘You shall love your neighbor as yourself.’ There is no other commandment greater than these.”
А друга: «Люби ближнього свого, як самого себе». Немає заповіді важливішої від цих двох.
32 The scribe said to him, “Truly, teacher, you have said well that he is one, and there is none other but he;
Книжник сказав Йому: ―Добре, Учителю! Ти правильно сказав: [Бог] єдиний, і немає іншого, крім Нього.
33 and to love him with all the heart, with all the understanding, all the soul, and with all the strength, and to love his neighbor as himself, is more important than all whole burnt offerings and sacrifices.”
І любити Його всім серцем, усім розумінням та всією силою, і любити ближнього, як самого себе, – це більше за всі цілопалення та жертви.
34 When Jesus saw that he answered wisely, he said to him, “You are not far from God’s Kingdom.” No one dared ask him any question after that.
Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому: ―Ти недалеко від Царства Божого! І більше ніхто не наважувався запитувати Його.
35 Jesus responded, as he taught in the temple, “How is it that the scribes say that the Christ is the son of David?
У відповідь Ісус, навчаючи в Храмі, сказав: ―Чому книжники кажуть, що Христос є сином Давида?
36 For David himself said in the Holy Spirit, ‘The Lord said to my Lord, “Sit at my right hand, until I make your enemies the footstool of your feet.”’
Адже сам Давид через Духа Святого сказав: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
37 Therefore David himself calls him Lord, so how can he be his son?” The common people heard him gladly.
Якщо сам Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? Багато людей слухало Його із задоволенням.
38 In his teaching he said to them, “Beware of the scribes, who like to walk in long robes, and to get greetings in the marketplaces,
У Своєму навчанні Він сказав: «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках,
39 and to get the best seats in the synagogues and the best places at feasts,
перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
40 those who devour widows’ houses, and for a pretense make long prayers. These will receive greater condemnation.”
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
41 Jesus sat down opposite the treasury and saw how the multitude cast money into the treasury. Many who were rich cast in much.
[Ісус] сів навпроти скрині для пожертв і дивився, як люди клали гроші в скриню. Чимало багатіїв клали багато.
42 A poor widow came and she cast in two small brass coins, which equal a quadrans coin.
Але підійшла одна бідна вдова, яка поклала дві лепти, що разом складають один кодрант.
43 He called his disciples to himself and said to them, “Most certainly I tell you, this poor widow gave more than all those who are giving into the treasury,
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала в скриню більше, ніж поклали всі інші.
44 for they all gave out of their abundance, but she, out of her poverty, gave all that she had to live on.”
Адже всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що мала на прожиток».
