Acts 24
1 After five days, the high priest, Ananias, came down with certain elders and an orator, one Tertullus. They informed the governor against Paul.
Через п’ять днів первосвященник Ананія разом зі старійшинами та адвокатом Тертуллом прийшли до Кесарії та перед намісником висунули обвинувачення проти Павла.
2 When he was called, Tertullus began to accuse him, saying, “Seeing that by you we enjoy much peace, and that prosperity is coming to this nation by your foresight,
Коли Павла покликали, Тертулл почав обвинувачувати його, кажучи: «Тривалий мир ми маємо завдяки тобі, і добрі речі були зроблені для цього народу через твою дбайливість.
3 we accept it in all ways and in all places, most excellent Felix, with all thankfulness.
Поважний Феліксе! Ми з великою вдячністю завжди й повсюди це визнаємо.
4 But that I don’t delay you, I entreat you to bear with us and hear a few words.
Щоб не затримувати тебе довго, благаю тебе, вислухай нас коротко у своєму милосерді.
5 For we have found this man to be a plague, an instigator of insurrections amongst all the Jews throughout the world, and a ringleader of the sect of the Nazarenes.
Ми з’ясували, що ця людина – бунтівник. Він провокує заворушення між усіма юдеями в усьому світі та очолює назарейську єресь.
6 He even tried to profane the temple, and we arrested him.
До того ж він намагався осквернити Храм. Тому ми його спіймали й хотіли судити за нашим Законом.
Але прийшов Трибун Лісій і силоміць забрав його з наших рук,
8 By examining him yourself you may ascertain all these things of which we accuse him.”
наказавши його обвинувачам іти до тебе. Якщо ти його допитаєш, то сам дізнаєшся про все, у чому ми його звинувачуємо».
9 The Judeans also joined in the attack, affirming that these things were so.
Інші юдеї теж долучилися до обвинувачень, говорячи, що все це правда.
10 When the governor had beckoned to him to speak, Paul answered, “Because I know that you have been a judge of this nation for many years, I cheerfully make my defence,
Коли намісник подав знак, Павло почав говорити: «Знаючи, що ти вже багато років суддя цього народу, я охоче буду захищатися.
11 seeing that you can verify that it is not more than twelve days since I went up to worship at Jerusalem.
Ти можеш довідатись, що минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння.
12 In the temple they didn’t find me disputing with anyone or stirring up a crowd, either in the synagogues or in the city.
І не бачили мене, щоб я сперечався з кимось у Храмі або підбурював народ десь у синагогах чи в місті.
13 Nor can they prove to you the things of which they now accuse me.
Вони навіть не можуть тобі довести того, у чому мене звинувачують.
14 But this I confess to you, that according to the Way, which they call a sect, so I serve the God of our fathers, believing all things which are according to the Torah, and which are written in the Prophets;
Але я визнаю, що служу Богові батьків наших згідно з вченням Шляху, яке вони називають єрессю. Я вірю всьому, що записано в Законі та Пророках.
15 having hope towards God, which these also themselves look for, that there will be a resurrection of the dead, both of the just and unjust.
У мене така ж надія на Бога, як і в них, що буде воскресіння праведних та неправедних.
16 In this I also practise always having a conscience void of offence towards God and men.
Тому я дбаю про те, щоб завжди мати чисте сумління перед Богом та людьми.
17 Now after some years, I came to bring gifts for the needy to my nation, and offerings;
Через багато років я прийшов, щоби подати моєму народові милостиню та принести жертви.
18 amid which certain Jews from Asia found me purified in the temple, not with a mob, nor with turmoil.
За цим мене й знайшли очищеного в Храмі. Там не було ні натовпу, ні колотнечі.
19 They ought to have been here before you and to make accusation if they had anything against me.
Це були деякі юдеї з Азії, які мали би бути тут перед тобою, якщо мають щось проти мене.
20 Or else let these men themselves say what injustice they found in me when I stood before the council,
Або нехай присутні тут скажуть, яку провину знайшли в мені, коли я стояв у Синедріоні.
21 unless it is for this one thing that I cried standing amongst them, ‘Concerning the resurrection of the dead I am being judged before you today!’”
Хіба що те слово, яке я вигукнув перед ними: „Сьогодні мене судять перед вами за воскресіння з мертвих!“»
22 But Felix, having more exact knowledge concerning the Way, deferred them, saying, “When Lysias, the commanding officer, comes down, I will decide your case.”
Тоді Фелікс, який добре знав про Шлях, відклав суд, сказавши: «Я винесу рішення з вашого питання, коли прийде Трибун Лісій».
23 He ordered the centurion that Paul should be kept in custody and should have some privileges, and not to forbid any of his friends to serve him or to visit him.
Він наказав сотникові стерегти Павла, але надати певну свободу й нікому з його близьких не забороняти, щоб служили йому.
24 After some days, Felix came with Drusilla his wife, who was a Jewess, and sent for Paul and heard him concerning the faith in Messiah Yeshua.
Через декілька днів Фелікс прийшов разом зі своєю дружиною Друзиллою, яка була юдейкою. Він наказав покликати Павла, аби послухати про віру в Ісуса Христа.
25 As he reasoned about righteousness, self-control, and the judgement to come, Felix was terrified, and answered, “Go your way for this time, and when it is convenient for me, I will summon you.”
Проте коли Павло говорив про праведність, здержливість та майбутній суд, Фелікс злякався й сказав: «Тепер іди! Коли матиму час, покличу тебе».
26 Meanwhile, he also hoped that money would be given to him by Paul, that he might release him. Therefore also he sent for him more often and talked with him.
Він сподівався, що Павло дасть йому грошей, і тому часто наказував привести його та говорив із ним.
27 But when two years were fulfilled, Felix was succeeded by Porcius Festus, and desiring to gain favour with the Judeans, Felix left Paul in bonds.
Коли минуло два роки, замість Фелікса прийшов Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла у в’язниці.
