Acts 3
1 Peter and Yochanan were going up into the temple at the hour of prayer, the ninth hour.
А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли ра́зом у храм.
2 A certain man who was lame from his mother’s womb was being carried, whom they laid daily at the door of the temple which is called Yafeh, to ask gifts for the needy of those who entered into the temple.
І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.
3 Seeing Peter and Yochanan about to go into the temple, he asked to receive gifts for the needy.
Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
4 Peter, fastening his eyes on him, with Yochanan, said, “Look at us.”
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“
5 He listened to them, expecting to receive something from them.
І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
6 But Peter said, “I have no silver or gold, but what I have, that I give you. In the name of Yeshua the Messiah of Nazareth, get up and walk!”
Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“
7 He took him by the right hand and raised him up. Immediately his feet and his ankle bones received strength.
І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!
8 Leaping up, he stood and began to walk. He entered with them into the temple, walking, leaping, and praising God.
І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
9 All the people saw him walking and praising God.
Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
10 They recognised him, that it was he who used to sit begging for gifts for the needy at the Yafeh Gate of the temple. They were filled with wonder and amazement at what had happened to him.
І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому!
11 As the lame man who was healed held on to Peter and Yochanan, all the people ran together to them in the porch that is called Solomon’s, greatly wondering.
А тому́, що тримався він Петра та Івана, увесь наро́д зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
12 When Peter saw it, he responded to the people, “You men of Israel, why do you marvel at this man? Why do you fasten your eyes on us, as though by our own power or godliness we had made him walk?
І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям?
13 The God of Abraham, Isaac, and Jacob, the God of our fathers, has glorified his Servant Yeshua, whom you delivered up and denied in the presence of Pilate, when he had determined to release him.
„Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
14 But you denied the Holy and Righteous One and asked for a murderer to be granted to you,
Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
15 and killed the Prince of life, whom God raised from the dead, to which we are witnesses.
Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми!
16 By faith in his name, his name has made this man strong, whom you see and know. Yes, the faith which is through him has given him this perfect soundness in the presence of you all.
І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́.
17 “Now, brothers, I know that you did this in ignorance, as did also your rulers.
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.
18 But the things which God announced by the mouth of all his prophets, that Messiah should suffer, he thus fulfilled.
А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
19 “Repent therefore, and turn again, that your sins may be blotted out, so that there may come times of refreshing from the presence of the Lord,
Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
20 and that he may send Messiah Yeshua, who was ordained for you before,
щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа,
21 whom heaven must receive until the times of restoration of all things, which God spoke long ago by the mouth of his holy prophets. (aiōn g165)
що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! (aiōn g165)
22 For Moses indeed said to the fathers, ‘The Lord God will raise up a prophet for you from amongst your brothers, like me. You shall listen to him in all things whatever he says to you.
Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“
23 It will be that every soul that will not listen to that prophet will be utterly destroyed from amongst the people.’
„І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“.
24 Yes, and all the prophets from Samuel and those who followed after, as many as have spoken, also told of these days.
Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
25 You are the children of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, ‘All the families of the earth will be blessed through your offspring.’
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“
26 God, having raised up his servant Yeshua, sent him to you first to bless you, in turning away every one of you from your wickedness.”
Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“
