Proverbes 26
1 Comme la neige en été, et comme la pluie dans la moisson, ainsi la gloire ne sied pas à un sot.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Comme le moineau qui va çà et là, et l’hirondelle qui vole, ainsi la malédiction sans cause n’arrivera point.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Le fouet est pour le cheval, la bride pour l’âne, et la verge pour le dos des sots.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Ne réponds pas au sot selon sa folie, de peur que toi aussi tu ne lui ressembles.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Réponds au sot selon sa folie, de peur qu’il ne soit sage à ses propres yeux.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Celui qui envoie des messages par la main d’un sot, se coupe les pieds [et] boit l’injustice.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Les jambes du boiteux sont sans force: tel est un proverbe dans la bouche des sots.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Celui qui donne de la gloire à un sot, c’est comme un sachet de pierres précieuses dans un tas de pierres.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Une épine qui entre dans la main d’un homme ivre, tel est un proverbe dans la bouche des sots.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Le puissant use de violence envers tout le monde: il prend à gages le sot et il prend à gages les passants.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Comme le chien retourne à son vomissement, le sot répète sa folie.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 As-tu vu un homme sage à ses propres yeux? Il y a plus d’espoir pour un sot que pour lui.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Le paresseux dit: Il y a un [lion] rugissant sur le chemin, un lion dans les rues.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 La porte tourne sur ses gonds, et le paresseux sur son lit.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Le paresseux enfonce sa main dans le plat, il est las de la ramener à sa bouche.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Le paresseux est plus sage à ses yeux que sept [hommes] qui répondent avec bon sens.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Il saisit un chien par les oreilles, celui qui, en passant, s’emporte pour une dispute qui n’est pas la sienne.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Comme un fou qui jette des brandons, des flèches, et la mort,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 ainsi est l’homme qui trompe son prochain, et qui dit: N’était-ce pas pour plaisanter?
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Faute de bois, le feu s’éteint; et, quand il n’y a plus de rapporteurs, la querelle s’apaise.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Du charbon sur le brasier et du bois sur le feu, ainsi est l’homme querelleur pour échauffer les disputes.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, et elles descendent jusqu’au-dedans des entrailles.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Les lèvres brûlantes et le cœur mauvais sont comme de la litharge d’argent appliquée sur un vase de terre.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Celui qui hait se déguise par ses lèvres; mais au-dedans de lui il nourrit la fraude.
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Quand il rend sa voix gracieuse, ne le crois point, car il y a sept abominations dans son cœur.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 La haine se cache-t-elle sous la dissimulation, sa méchanceté sera découverte dans la congrégation.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Qui creuse une fosse y tombera, et la pierre retournera sur celui qui la roule.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 La langue fausse hait ceux qu’elle a écrasés, et la bouche flatteuse amène la ruine.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
