Proverbes 31

1 Ces paroles de moi ont été dites par Dieu; elles sont l'oracle du roi que sa mère a instruit.

Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

2 Enfant, que garderas-tu? Quoi? La parole de Dieu. Mon fils premier-né, que me reste-t-il à te dire, enfant de mes entrailles, enfant de mes yeux?

„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

3 Ne donne point aux femmes ta richesse, ta pensée et ta vie, de peur d'un remords tardif;

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

4 fais tout avec prudence; bois du vin avec mesure. Les princes sont irascibles; qu'ils ne boivent point de vin,

Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

5 de peur qu'en buvant ils n'oublient la sagesse, et ne puissent plus juger les pauvres avec droiture.

щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

6 Enivrez les affligés; donnez du vin à boire à ceux qui souffrent;

Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

7 afin qu'ils oublient leur pauvreté, et ne se souviennent plus de leurs peines.

він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

8 Ouvre la bouche à la parole de Dieu, et rends justice à tous.

Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

9 Ouvre la bouche et juge selon l'équité, et plaide la cause du pauvre et du faible.

Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

10 Une femme forte, qui la trouvera? Une telle femme a plus de prix que les pierres précieuses.

Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

11 Le cœur de son mari a confiance en elle; jamais une telle femme n'aura besoin de recourir aux riches dépouilles d'un ennemi.

довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

12 Car elle emploie toute sa vie au bien de son époux.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

13 Elle dévide le lin et la laine, et elle fait de ses mains d'utiles travaux.

Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

14 Elle est comme un navire qui arrive de loin chargé de vivres;

Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

15 elle se lève avant le jour pour donner sa provende à la maison, et leur tâche à ses servantes.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

16 Elle a considéré le champ, et l'a acheté; et, dans cette propriété, elle sème des graines que ses mains ont recueillies.

Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.

17 Elle ceint fortement ses reins, et met à l'œuvre toute la force de ses bras.

Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

18 Elle sait par expérience que le travail est bon, et sa lampe ne s'éteint pas de toute la nuit.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

19 Elle étend les bras partout où il est utile, et ses mains ne quittent pas le fuseau.

Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

20 Elle a la main ouverte pour le pauvre, et présente un fruit au mendiant.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Son mari n'a pas à s'inquiéter des gens de sa maison, quel que soit le lieu où il est retenu; car elle a vêtu tous ceux qui sont auprès d'elle.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

22 Elle a fait pour son mari des manteaux doubles, et pour elle-même des manteaux de fin lin et de pourpre.

Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

23 Son mari est considéré devant les portes de la ville, lorsqu'il siège au conseil avec les anciens de la terre.

Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Elle fait des toiles de fin lin; elle vend des ceintures aux Chananéens.

Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

25 Elle ouvre la bouche avec prudence et mesure; elle a mis un frein à sa langue.

Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

26 Elle s'est revêtue de force et de beauté, et goûte une douce joie dans ses derniers jours.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

27 Les habitudes de sa maison sont réglées; elle ne mange point les fruits de la paresse.

Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

28 Elle ouvre la bouche sagement et selon la loi. Elle a élevé ses enfants avec tendresse, et ils se sont enrichis; et son époux a fait son éloge

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

29 beaucoup de filles ont acquis des richesses, beaucoup ont été vertueuses; mais toi, tu es au-dessus d'elles, tu les as toutes surpassées.

„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

30 Les grâces sont trompeuses, et la beauté de la femme est vanité; mais la femme intelligente sera bénie, et celle qui craint le Seigneur sera louée.

Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

31 Donnez-lui les fruits de ses lèvres, et que son époux soit loué aux portes de la ville.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“