Sprueche 6

1 Mein Sohn! Hast du für deinen Nächsten dich verbürgt, hast Handschlag du für einen anderen gegeben,

Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —

2 bist du verstrickt durch deines Mundes Reden, durch deines Mundes Worte selbst gefangen,

ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!

3 dann, Sohn, sieh zu, daß du dich rettest, da du doch in die Hand des Nächsten eingeschlagen: Geh ohne Säumen hin! Bestürme deinen Nächsten!

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,

4 Gönn deinen Augen keinen Schlaf, nicht deinen Augenwimpern Schlummer!

не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,

5 Errette dich gleich der Gazelle aus der Schlinge, gleich einem Vogel aus des Fängers Hand!

рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!

6 Zur Ameise, du Fauler, geh, schau ihre Art und werde klug

Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:

7 durch sie die keinen Fürsten hat, nicht Amtmann, nicht Gebieter,

нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;

8 sie, die im Sommer schon ihr Brot bereitet und in der Ernte ihre Speise sammelt!

вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.

9 Wie lange, Fauler, willst du liegen? Wann willst du dich vom Schlaf erheben?

Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?

10 "Ach noch ein wenig Schlaf, ein wenig Schlummer, ein wenig noch die Hände ineinander legen, um zu ruhen!"

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

11 Schon kommt die Armut über dich, gleich der des Strolches, und Mangel gleich dem eines Bettlers.

і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!

12 Ein Teufelsmann ist der Halunke, der in der Falschheit seines Mundes wandelt,

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

13 der mit dem Auge blinzelt, mit dem Fuße deutet, mit seinen Fingern Zeichen gibt

він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,

14 und der Verkehrtes sinnt im Herzen und allzeit Streitereien anfängt.

в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —

15 Das Unheil, das er stiftet, kommt ganz plötzlich; in einem Augenblicke schlägt er unheilbare Wunden.

тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!

16 Sechs Dinge sind dem Herrn verhaßt; ein Greuel sind ihm sieben:

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

17 hochmütige Augen, falsche Zunge, Hände, die unschuldig Blut vergießen,

очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,

18 ein Herz, das arge Tücke sinnt, und Füße, die behend zum Schlechten eilen;

серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,

19 wer Lügen haucht als falscher Zeuge; wer Händel zwischen Brüdern stiftet.

сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!

20 Mein Sohn, beachte das Gebot des Vaters! Verwirf nicht deiner Mutter Mahnung

Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!

21 und bind sie dir aufs Herz für alle Zeit! Leg sie um deinen Hals als Schmuck!

Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!

22 Bei deinem Gehen möge sie dich leiten, bei deinem Niederlegen dich bewachen, und dich ansprechen, wachst du auf.

Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!

23 Denn das Gebot ist eine Leuchte, ein Licht die Weisung; ein Weg zum Leben ist die Mahnung und die Warnung.

Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,

24 Denn sie bewahren dich vorm schlimmen Weib und vor der Fremden glatter Zunge.

щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.

25 Nach ihrer Schönheit giere nicht in deinem Herzen! Sie fange nicht mit ihren Blicken dich!

Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —

26 Für eine Dirne geht ein Brotlaib drauf; doch eine Ehefrau macht Jagd auf teures Leben.

Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...

27 Kann jemand Feuer in den Schoß einscharren, und seine Kleider würden nicht dabei versengt?

Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?

28 Auf glühende Kohlen sollte jemand treten, und seine Füße würden nicht verbrannt?

Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?

29 Also ergeht es dem, der zu des Nächsten Weibe geht; wer sie berührt, der bleibt nicht ungestraft.

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!

30 Verachtet man nicht einen Dieb, auch wenn er stiehlt, bloß um die Gier zu stillen, dieweil ihn hungert?

Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,

31 Wird er ertappt, dann muß er siebenfach ersetzen, muß seines Hauses Hab und Gut hingeben.

та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!

32 Wer Ehebruch mit einem Weibe treibt, ist unsinnig; nur wer sich selber ins Verderben stürzen will, tut so etwas.

Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —

33 Nur Schläge, Schande findet er, und seine Schmach ist unauslöschlich.

побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,

34 Des Ehemannes Grimm wird leidenschaftlich aufgeregt; er schont ihn nicht am Tag der Rache.

бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:

35 Mit irgendeinem Reuegeld beruhigt er sich nicht; er gibt sich nicht zufrieden, auch wenn du noch soviel Geschenke gibst.

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!