< Liber Numeri 36 >

1 Accesserunt autem et principes familiarum Galaad filii Machir, filii Manasse de stirpe filiorum Ioseph: locutique sunt Moysi coram principibus Israel, atque dixerunt:
І поприхо́дили го́лови ба́тьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йо́сипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князя́ми, го́ловами ба́тьківських домів Ізраїлевих синів,
2 Tibi domino nostro præcepit Dominus ut Terram sorte divideres filiis Israel, et ut filiabus Salphaad fratris nostri dares possessionem debitam patri:
і сказали: „Господь наказав моєму панові дати жеребком цей край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього нака́за дати спа́док нашого брата Целофхада його до́чкам.
3 quas si alterius tribus homines uxores acceperint, sequetur possessio sua, et translata ad aliam tribum de nostra hereditate minuetur.
І якщо вони будуть за жінок кому́ з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спа́дщина зо спа́дку наших батьків, і буде до́дане над спа́док тому пле́мені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка́ нашого спа́дку буде відняте.
4 atque ita fiet, ut cum iubilæus, id est quinquagesimus annus remissionis advenerit, confundatur sortium distributio, et aliorum possessio ad alios transeat.
А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спа́дщина до́дана до спа́дку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спа́дку племени наших батьків“.
5 Respondit Moyses filiis Israel, et Domino præcipiente, ait: Recte tribus filiorum Ioseph locuta est.
І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім нака́зом, говорячи: „Слушно говорить пле́м'я Йо́сипових синів.
6 et hæc lex super filiabus Salphaad a Domino promulgata est: Nubant quibus volunt, tantum ut suæ tribus hominibus:
Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочо́к, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подо́бається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жіно́к.
7 ne commisceatur possessio filiorum Israel de tribu in tribum. Omnes enim viri ducent uxores de tribu et cognatione sua:
І не буде перехо́дити спа́дщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спа́дщини племени своїх батьків.
8 et cunctæ feminæ de eadem tribu maritos accipient: ut hereditas permaneat in familiis,
А кожна дочка́, що пося́де спа́дщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одно́му з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спа́дком батьків своїх.
9 nec sibi misceantur tribus, sed ita maneant
І не буде перехо́дити спа́док від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спа́дку свого“.
10 ut a Domino separatæ sunt. Feceruntque filiæ Salphaad ut fuerat imperatum:
Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові до́чки.
11 et nupserunt Maala, et Thersa, et Hegla, et Melcha, et Noa filiis patrui sui
І стали Целофхадові до́чки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жіно́к для синів дядьків своїх.
12 de familia Manasse, qui fuit filius Ioseph: et possessio, quæ illis fuerat attributa, mansit in tribu et familia patris earum.
Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йо́сипового, стали вони за жіно́к, а їхня спа́дщина залиши́лася за пле́менем роду їхнього батька.
13 Hæc sunt mandata atque iudicia, quæ mandavit Dominus per manum Moysi ad filios Israel, in campestribus Moab supra Iordanem contra Iericho.
Оце за́повіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степа́х над приєрихо́нським Йорда́ном.

< Liber Numeri 36 >