Salomos Ordsprog 29

1 En mann som er ofte straffet og allikevel gjør sin nakke stiv, vil i et øieblikk bli sønderbrutt, og der er ingen lægedom.

Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

2 Når de rettferdige kommer til makten, gleder folket sig; men når en ugudelig mann hersker, sukker folket.

Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.

3 En mann som elsker visdom, gleder sin far; men den som holder vennskap med skjøger, øder sitt gods.

Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.

4 En konge trygger sitt land ved rett; men en mann som tar imot gaver, bryter det ned.

Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.

5 En mann som smigrer for sin næste, setter op et garn for hans fot.

Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.

6 En ond manns misgjerning er en snare for ham, men den rettferdige skal juble og glede sig.

У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.

7 Den rettferdige tar sig av småfolks sak; den ugudelige skjønner sig ikke på noget.

Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.

8 Spottere egger op byen, men vismenn stiller vreden.

Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.

9 Når en vismann går i rette med en dåre, så blir dåren vred og ler, og der blir ingen ro.

Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.

10 De blodtørstige hater den ustraffelige, men de rettsindige søker å redde hans liv.

Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

11 All sin vrede lar dåren strømme ut, men den vise holder vreden tilbake og stiller den.

Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.

12 Når en hersker akter på løgnens ord, blir alle hans tjenere ugudelige.

Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!

13 Den fattige og den som undertrykker ham, møtes; Herren gir begges øine deres lys.

Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.

14 En konge som dømmer småfolk rettferdig, hans trone står fast for alle tider.

Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.

15 Ris og tukt gir visdom; men en gutt som er overlatt til sig selv, gjør sin mor skam.

Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.

16 Når de ugudelige får makt, får synden makt; men de rettferdige skal se deres fall med glede.

Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.

17 Tukt din sønn, så skal han bli dig til glede og vederkvege din sjel!

Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.

18 Uten åpenbaring blir folket tøilesløst; men lykkelig er den som holder loven.

Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.

19 Ved ord lar en træl sig ikke tukte; for han skjønner dem nok, men adlyder dem ikke.

Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.

20 Har du sett en mann som forhaster sig i sine ord - det er mere håp for dåren enn for ham.

Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!

21 Forkjæler en sin træl fra ungdommen av, så vil han til sist være sønn i huset.

Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.

22 Den som er snar til vrede, vekker trette, og en hastig mann gjør ofte det som er ondt.

Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

23 Et menneskes stolthet fører ham til fall, men den ydmyke vinner ære.

Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.

24 Den som deler med en tyv, hater sitt liv; han hører opropet til ed og gir allikevel ingen oplysning.

Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.

25 Menneskefrykt fører i snare, men den som setter sin lit til Herren, han blir berget.

Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.

26 Mange søker en herskers yndest, men fra Herren kommer en manns rett.

Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.

27 En urettferdig mann er en vederstyggelighet for de rettferdige, og en vederstyggelighet for den ugudelige er den som lever rett.

Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.