Salmenes 146

1 Halleluja! Min sjel, lov Herren!

Алілуя!

2 Jeg vil love Herren så lenge jeg lever; jeg vil lovsynge min Gud så lenge jeg er til.

хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

3 Sett ikke eders lit til fyrster, til et menneskebarn, hos hvem det ikke er frelse!

Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

4 Farer hans ånd ut, så vender han tilbake til sin jord; på den samme dag er det forbi med hans tankes råd.

вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

5 Salig er den hvis hjelp er Jakobs Gud, hvis håp står til Herren, hans Gud,

Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

6 som gjorde himmel og jord, havet og alt hvad i dem er, som er trofast til evig tid,

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 som hjelper de undertrykte til deres rett, som gir de hungrige brød. Herren løser de bundne,

правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

8 Herren åpner de blindes øine, Herren opreiser de nedbøiede, Herren elsker de rettferdige,

Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

9 Herren bevarer de fremmede; farløse og enker holder han oppe, men de ugudeliges vei gjør han kroket.

Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

10 Herren skal være konge evindelig, din Gud, Sion, fra slekt til slekt. Halleluja!

Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!