< مزامیر 120 >

سرود درجات نزد خداوند در تنگی خود فریادکردم و مرا اجابت فرمود. ۱ 1
Пісня сходження. У скорботі своїй я кликав до Господа, і Він відповів мені.
‌ای خداوند جان مرا خلاصی ده از لب دروغ و از زبان حیله گر. ۲ 2
Господи, визволи душу мою від уст неправдивих і язика віроломного.
چه چیز به تو داده شود و چه چیز بر توافزوده گردد، ای زبان حیله گر؟ ۳ 3
Що тобі може дати і що ще додати віроломний язик?
تیرهای تیزجباران با اخگرهای طاق! ۴ 4
[Лише] гострі стріли воїна з розжареним вугіллям дроку!
وای بر من که در ماشک ماوا گزیده‌ام و در خیمه های قیدار ساکن شده‌ام. ۵ 5
Горе мені, бо живу в Мешеху й мешкаю серед шатрів Кедару!
چه طویل شدسکونت جان من با کسی‌که سلامتی را دشمن می‌دارد. ۶ 6
Достатньо вже мешкала душа моя з тими, хто ненавидить мир.
من از اهل سلامتی هستم، لیکن چون سخن می‌گویم، ایشان آماده جنگ می‌باشند. ۷ 7
Я – за мир, але тільки заговорю – вони [стають] на війну.

< مزامیر 120 >