Santiago 1
1 Santiago, siervo de Dios y del Señor Jesucristo, a las doce tribus que están en la dispersión: salud.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 Tenedlo, hermanos míos, por sumo gozo, cuando cayereis en pruebas de todo género,
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 sabiendo que la prueba de vuestra fe produce paciencia.
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 Pero es necesario que la paciencia produzca obra perfecta, para que seáis perfectos y cabales sin que os falte cosa alguna.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 Si alguno de vosotros está desprovisto de sabiduría, pídala a Dios, que a todos da liberalmente sin echarlo en cara, y le será dada.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 Mas pida con fe, sin vacilar en nada; porque quien vacila es semejante a la ola del mar que se agita al soplar el viento.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 Un hombre así no piense que recibirá cosa alguna del Señor.
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 El varón doble es inconstante en todos sus caminos.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 Gloríese el hermano: el humilde, por su elevación;
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 el rico, empero, por su humillación, porque pasará como la flor del heno:
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 se levanta el sol con su ardor, se seca el heno, cae su flor, y se acaba la belleza de su apariencia. Así también el rico se marchitará en sus caminos.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Bienaventurado el varón que soporta la tentación porque, una vez probado, recibirá la corona de vida que el Señor tiene prometida a los que le aman.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Nadie cuando es tentado diga: “Es Dios quien me tienta”. Porque Dios, no pudiendo ser tentado al mal, no tienta Él tampoco a nadie.
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 Cada uno es tentado por su propia concupiscencia, cuando se deja arrastrar y seducir.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 Después la concupiscencia, habiendo concebido, pare pecado; y el pecado consumado engendra muerte.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 No os engañéis, hermanos míos carísimos:
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 De lo alto es todo bien que recibimos y todo don perfecto, descendiendo del Padre de las luces, en quien no hay mudanza ni sombra ( resultante ) de variación.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 De su propia voluntad Él nos engendró por la palabra de la verdad, para que seamos como primicias de sus creaturas.
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 Ya lo sabéis, queridos hermanos. Mas todo hombre ha de estar pronto para oír, tardo para hablar, tardo para airarse;
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 porque ira de hombre no obra justicia de Dios.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Por lo cual, deshaciéndoos de toda mancha y resto de malicia, recibid en suavidad la palabra ingerida ( en vosotros ) que tiene el poder de salvar vuestras almas.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 Pero haceos ejecutores de la palabra, y no oidores solamente, engañándoos a vosotros mismos.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 Pues si uno oye la palabra y no la practica, ese tal es semejante a un hombre que mira en un espejo los rasgos de su rostro:
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 se mira, y se aleja ( del espejo ), y al instante se olvida de cómo era.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 Mas el que persevera en mirar atentamente la ley perfecta, la de la libertad, no como oyente olvidadizo, sino practicándola efectivamente, este será bienaventurado en lo que hace.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 Si alguno se cree piadoso y no refrena su lengua, sino que engaña su corazón, vana es su piedad.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 La piedad pura e inmaculada ante el Dios y Padre es esta: visitar a los huérfanos y a las viudas en su tribulación y preservarse de la contaminación del mundo.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
