2 Samuel 22
1 David cantó las palabras de este cántico al Señor el día en que el Señor lo salvó de todos sus enemigos y de Saúl.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Entonces cantó: El Señor es mi roca, mi fortaleza y mi salvador.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Él es mi Dios, mi roca que me protege. Él me protege del mal, su poder me salva, me mantiene seguro. Él es mi protector; es mi salvador; me libra de la violencia.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Pido ayuda al Señor, merecedor de alabanza, y me salva de los que me odian.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Las olas de la muerte me arrastran, las aguas de la destrucción me inundan;
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 En mi desesperación invoqué al Señor; clamé a mi Dios. Él escuchó mi voz desde su Templo; mi grito de auxilio llegó a sus oídos.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 La tierra se estremeció, los cimientos de los cielos temblaron por su cólera
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Humo salía de sus narices, y fuego de su boca, carbones ardientes que ardían ante él.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Apartó los cielos y descendió, con nubes oscuras bajo sus pies.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Montado en un ser celestial voló, abalanzándose sobre las alas del viento.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Se escondió en las tinieblas, cubriéndose con negras nubes de lluvia.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 De su resplandor brotaron carbones ardientes.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 El Señor tronó desde el cielo; resonó la voz del Altísimo.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Disparó sus flechas, dispersando a sus enemigos, los derrotó con sus rayos.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 El Señor rugió, y con el viento del aliento de su nariz se vieron los valles del mar y se descubrieron los cimientos de la tierra.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Bajó su mano desde arriba y me agarró. Me sacó de las aguas profundas.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Me rescató de mis poderosos enemigos, de los que me odiaban y eran mucho más fuertes que yo.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Se abalanzaron sobre mí en mi peor momento, pero el Señor me sostuvo.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Me liberó, me rescató porque es feliz conmigo.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 El Señor me recompensó por hacer lo correcto; me pagó porque soy inocente.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Porque he seguido los caminos del Señor; no he pecado apartándome de mi Dios.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 He tenido presente todas sus leyes; no he ignorado sus mandamientos.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Soy irreprochable a sus ojos; me guardo de pecar.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 El Señor me ha recompensado por hacer lo justo. Soy inocente ante sus ojos.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Demuestras tu fidelidad a los que son fieles; demuestras integridad a los que son íntegros,
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 Te muestras puro a los que son puros, pero te muestras astuto con los astutos.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Tú salvas a los humildes, pero tus ojos vigilan a los soberbios para abatirlos.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Tú, Señor, eres mi lámpara. El Señor ilumina mis tinieblas.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Contigo puedo abatir una tropa de soldados; contigo, Dios mío, puedo escalar un muro de la fortaleza.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 El camino de Dios es absolutamente correcto. La palabra del Señor es digna de confianza. Es un escudo para todos los que acuden a él en busca de protección.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Porque ¿quién es Dios sino el Señor? ¿Quién es la Roca, sino nuestro Dios?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Dios me hace fuerte y me mantiene seguro.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Me hace seguro como el ciervo, capaz de caminar por las alturas con seguridad.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Me enseña a luchar en la batalla; me da la fuerza para tensar un arco de bronce.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Me protege con el escudo de su salvación; su ayuda me ha engrandecido.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Me diste espacio para caminar y evitaste que mis pies resbalaran.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Perseguí a mis enemigos y los alcancé. No me devolví hasta haberlos destruido.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Los derribé y no pudieron levantarse. Cayeron a mis pies.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Me hiciste fuerte para la batalla; hiciste que los que se levantaron contra mí se arrodillaran ante mí.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Hiciste que mis enemigos huyeran; destruí a todos mis enemigos.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Ellos clamaron por ayuda, pero nadie vino a rescatarlos. Incluso clamaron al Señor, pero él no les respondió.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Los convertí en polvo, como el polvo de la tierra. Los aplasté y los arrojé como lodo en la calle.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Me rescataste de los pueblos rebeldes; me mantuviste como gobernante de las naciones: gente que no conocía ahora me sirve.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Los extranjeros se acobardan ante mí; en cuanto oyen hablar de mí, me obedecen.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Se desalientan y salen temblando de sus fortalezas.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 ¡El Señor vive! ¡Bendita sea mi Roca! ¡Alabado sea el Dios que me salva!
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Dios me vindica, pone a los pueblos bajo mis pies,
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 Y me libera de los que me odian. Me mantiene a salvo de los que se rebelan contra mí, me salva de los hombres violentos.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Por eso te alabaré entre las naciones, Señor; cantaré alabanzas sobre lo que tú eres.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 Has salvado al rey tantas veces, mostrando tu amor fiel a David, tu ungido, y a sus descendientes por siempre.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
