Marcos 4
1 Y otra vez comenzó a enseñar junto a la mar, y se juntó a él una gran multitud, tanto que entrándose él en un barco, se sentó en la mar, y toda la multitud estaba en tierra junto a la mar.
І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю.
2 Y les enseñaba por parábolas muchas cosas, y les decía en su doctrina:
І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:
3 Oíd: He aquí, el que sembraba salió a sembrar.
Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти:
4 Y aconteció sembrando, que una parte cayó junto al camino; y vinieron las aves del cielo, y la tragaron.
і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.
5 Y otra parte cayó en pedregales, donde no tenía mucha tierra; y luego nació, porque no tenía la tierra profunda.
Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.
6 Mas, salido el sol, se quemó; y por cuanto no tenía raíz se secó.
Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.
7 Y otra parte cayó en espinas; y crecieron las espinas, y la ahogaron, y no dio fruto.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.
8 Y otra parte cayó en buena tierra, y dio fruto, que subió y creció; y llevó uno a treinta, y otro a sesenta, y otro a ciento.
А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.
9 Entonces les dijo: El que tiene oídos para oír, oiga.
І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.
10 Y cuando estuvo solo le preguntaron, los que estaban al rededor de él con los doce, de la parábola.
Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.
11 Y les dijo: A vosotros es dado saber el misterio del reino de Dios; mas a los que están fuera, por parábolas se les hace todo;
І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,
12 Para que viendo, vean y no vean; y oyendo, oigan y no entiendan; porque no se conviertan, y les sean perdonados sus pecados.
щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи.
13 Y les dijo: ¿No sabéis esta parábola? ¿Cómo pues entenderéis todas las parábolas?
І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте?
14 El que siembra siembra la palabra.
Сїяч слово сіє.
15 Y estos son los de junto al camino, en los que la palabra es sembrada; mas después que la oyeron, luego viene Satanás, y quita la palabra que fue sembrada en sus corazones.
Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх.
16 Y asimismo estos son los que son sembrados en pedregales; los que cuando han oído la palabra, luego la reciben con gozo;
Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,
17 Mas no tienen raíz en sí, antes son temporales; que en levantándose la tribulación, o la persecución por causa de la palabra, luego se escandalizan.
та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.
18 Y estos son los que son sembrados entre espinas; los que oyen la palabra;
А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово,
19 Mas las congojas de este siglo, y el engaño de las riquezas, y las codicias que hay en las otras cosas, entrando ahogan la palabra, y viene a quedar sin fruto. (aiōn g165)
та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165)
20 Y estos son los que fueron sembrados en buena tierra; los que oyen la palabra, y la reciben, y hacen fruto, uno a treinta, otro a sesenta, otro a ciento.
А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.
21 Díjoles también: ¿Viene la luz para ser puesta debajo de un almud, o debajo de la cama? ¿No viene para ser puesta en el candelero?
І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
22 Porque no hay nada oculto que no haya de ser manifestado; ni secreto, que no haya de venir en descubierto.
Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 Si alguno tiene oídos para oír, oiga.
Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 Díjoles también: Mirád lo que oís: Con la medida que medís, os medirán otros; y será añadido a vosotros los que oís.
І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 Porque al que tiene, le será dado; y al que no tiene, aun lo que tiene le será quitado.
Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 Decía mas: Así es el reino de Dios, como si un hombre echase simiente en la tierra;
І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 Y durmiese y se levantase de noche y de día, y la simiente brotase y creciese como él no sabe.
та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає.
28 Porque la tierra de suyo frutifica, primero yerba, luego espiga, después grano lleno en la espiga.
Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.
29 Y cuando el fruto fuere producido, luego se mete la hoz, porque la siega es llegada.
Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива.
30 También decía: ¿A qué haremos semejante el reino de Dios? ¿o con qué parábola le compararémos?
І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його?
31 Es como el grano de la mostaza, que cuando es sembrado en tierra es el más pequeño de todas las simientes que hay en la tierra;
Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї;
32 Mas cuando fuere sembrado, sube, y se hace la mayor de todas las legumbres; y hace grandes ramas, de tal manera que las aves del cielo puedan hacer nidos debajo de su sombra.
а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне.
33 Y con muchas tales parábolas les hablaba la palabra, conforme a lo que podían oír.
І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати.
34 Y sin parábola no les hablaba; mas a sus discípulos en particular declaraba todo.
Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе.
35 Y les dijo aquel día, cuando fue tarde: Pasemos a la otra parte.
І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік.
36 Y enviada la multitud, le tomaron así como estaba en la nave, y había también con él otros barquichuelos.
І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним.
37 Y se levantó una grande tempestad de viento, y echaba las ondas en la nave, de tal manera que ya se llenaba.
І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув.
38 Y él estaba en la popa durmiendo sobre un cabezal; y le despertaron, y le dicen: ¿Maestro, no te importa nada que perezcamos?
А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо?
39 Y levantándose él, riñó al viento, y dijo a la mar: Calla, enmudece. Y cesó el viento; y fue hecha grande bonanza.
І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика.
40 Y a ellos dijo: ¿Por qué estáis tan medrosos? ¿Cómo es que no tenéis fe?
І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри?
41 Y temieron con gran temor, y decían el uno al otro: ¿Quién es éste, que aun el viento y la mar le obedecen?
І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його?
