1 до коринтян 14
1 Прагніть любові, ревно бажайте духовних [дарів], а особливо пророкування.
Follow after love; yet desire earnestly spiritual [gifts], but rather that ye may prophesy.
2 Адже той, хто говорить [іншою] мовою, говорить не до людей, а до Бога, бо ніхто [його] не розуміє, і він духом говорить таємниці.
For he that speaketh in a tongue speaketh not unto men, but unto God; for no man understandeth; but in the spirit he speaketh mysteries.
3 А той, хто пророкує, говорить до людей для збудування, підбадьорення та втіхи.
But he that prophesieth speaketh unto men edification, and exhortation, and consolation.
4 Той, хто говорить мовою, збудовує самого себе, а той, хто пророкує, збудовує церкву.
He that speaketh in a tongue edifieth himself; but he that prophesieth edifieth the church.
5 Я бажав би, щоб усі з вас говорили [іншими] мовами, але більше – щоб пророкували. Той, хто пророкує, більший за того, хто говорить [іншими] мовами, хіба що хтось перекладає, щоб церква отримала [духовне] збудування.
Now I would have you all speak with tongues, but rather that ye should prophesy: and greater is he that prophesieth than he that speaketh with tongues, except he interpret, that the church may receive edifying.
6 Тепер, брати, якщо я прийду до вас, говорячи [іншими] мовами, чим принесу вам користь, якщо не говоритиму через одкровення, або через пізнання, або через пророцтво, або через повчання?
But now, brethren, if I come unto you speaking with tongues, what shall I profit you, unless I speak to you either by way of revelation, or of knowledge, or of prophesying, or of teaching?
7 Бо й неживі предмети, що мають звучання, – чи то сопілка, чи то арфа, – якщо не видають різних звуків, то як хтось дізнається, що на них грається?
Even things without life, giving a voice, whether pipe or harp, if they give not a distinction in the sounds, how shall it be known what is piped or harped?
8 Адже якщо сурма видасть невиразний звук, то хто готуватиметься до бою?
For if the trumpet give an uncertain voice, who shall prepare himself for war?
9 Так само й ви: якщо язиком скажете незрозуміле слово, то як вас хтось зрозуміє? Будете говорити на вітер.
So also ye, unless ye utter by the tongue speech easy to be understood, how shall it be known what is spoken? for ye will be speaking into the air.
10 Звісно, у світі є багато всяких мов, і жодна [з них] не є беззмістовною.
There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and no [kind] is without signification.
11 Тож якщо я не розумію значення тієї мови, то буду чужинцем для того, хто говорить, а він буде чужинцем для мене.
If then I know not the meaning of the voice, I shall be to him that speaketh a barbarian, and he that speaketh will be a barbarian unto me.
12 Так само й ви: якщо вже сповнені ревності щодо духовних [дарів], то намагайтеся мати їх вдосталь для збудування церкви.
So also ye, since ye are zealous of spiritual [gifts], seek that ye may abound unto the edifying of the church.
13 Тому той, хто говорить [іншою] мовою, нехай молиться, щоб [умів її] перекласти.
Wherefore let him that speaketh in a tongue pray that he may interpret.
14 Адже якщо я молюся [іншою] мовою, то мій дух молиться, а розум безплідний.
For if I pray in a tongue, my spirit prayeth, but my understanding is unfruitful.
15 Що ж мені робити? Я молитимуся духом, але молитимуся й розумом, також я співатиму духом, але співатиму й розумом.
What is it then? I will pray with the spirit, and I will pray with the understanding also: I will sing with the spirit, and I will sing with the understanding also.
16 Адже якщо ти дякуєш [лише] духом, то хіба може на твої слова подяки казати «амінь» той, хто не розуміє, що ти кажеш?
Else if thou bless with the spirit, how shall he that filleth the place of the unlearned say the Amen at thy giving of thanks, seeing he knoweth not what thou sayest?
17 Ти добре дякуєш, але інший не збудується.
For thou verily givest thanks well, but the other is not edified.
18 Я дякую Богові за те, що розмовляю мовами більше, ніж усі ви,
I thank God, I speak with tongues more than you all:
19 але в церкві краще скажу п’ять слів власним розумом, щоб навчити інших, аніж тисячу слів [іншими] мовами.
howbeit in the church I had rather speak five words with my understanding, that I might instruct others also, than ten thousand words in a tongue.
20 Брати, не будьте дітьми в думках! Навпаки, будьте немовлятами щодо зла, а в думках будьте дорослими.
Brethren, be not children in mind: yet in malice be ye babes, but in mind be men.
21 У Законі написано: «Іншими мовами та через інші вуста буду промовляти до цього народу, але й тоді не послухають, – каже Господь».
In the law it is written, By men of strange tongues and by the lips of strangers will I speak unto this people; and not even thus will they hear me, saith the Lord.
22 Отже, мови – це знак не для віруючих, а для невіруючих. Пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
Wherefore tongues are for a sign, not to them that believe, but to the unbelieving: but prophesying [is for a sign], not to the unbelieving, but to them that believe.
23 Тож коли вся церква збереться разом і всі говоритимуть [іншими] мовами, але зайдуть прості люди або невіруючі, хіба вони не назвуть вас божевільними?
If therefore the whole church be assembled together and all speak with tongues, and there come in men unlearned or unbelieving, will they not say that ye are mad?
24 Проте якщо ви всі пророкуватимете й зайде хтось невіруючий або недосвідчений, то всі його викриватимуть та осуджуватимуть.
But if all prophesy, and there come in one unbelieving or unlearned, he is reproved by all, he is judged by all;
25 Тоді виявляться таємниці його серця, а він впаде ниць та поклониться Богу, кажучи: «І справді, між вами Бог!»
the secrets of his heart are made manifest; and so he will fall down on his face and worship God, declaring that God is among you indeed.
26 Як же тоді бути, брати? Коли збираєтесь разом і в кожного з вас є псалом, повчання, одкровення, мова, переклад, – нехай усе буде на збудування [церкви].
What is it then, brethren? When ye come together, each one hath a psalm, hath a teaching, hath a revelation, hath a tongue, hath an interpretation. Let all things be done unto edifying.
27 Якщо хтось говорить [іншою] мовою, то нехай по черзі говорять двоє, щонайбільше троє, а один перекладає.
If any man speaketh in a tongue, [let it be] by two, or at the most three, and [that] in turn; and let one interpret:
28 А якщо немає перекладача, то такі нехай мовчать у церкві та говорять до себе та до Бога.
but if there be no interpreter, let him keep silence in the church; and let him speak to himself, and to God.
29 Нехай двоє або троє пророків говорять, а всі інші розмірковують.
And let the prophets speak [by] two or three, and let the others discern.
30 Якщо ж іншому, який сидить, прийшло одкровення, то перший нехай мовчить.
But if a revelation be made to another sitting by, let the first keep silence.
31 Адже всі ви можете пророкувати по черзі, щоб усі навчалися та втішалися.
For ye all can prophesy one by one, that all may learn, and all may be exhorted;
32 І духи пророків підкорюються пророкам,
and the spirits of the prophets are subject to the prophets;
33 адже [Бог] – Бог не безладу, а миру. Як і в усіх церквах святих,
for God is not [a God] of confusion, but of peace. As in all the churches of the saints,
34 жінки повинні мовчати в церкві, адже їм не дозволено говорити, а лише підкорятися, як і говорить Закон.
let the women keep silence in the churches: for it is not permitted unto them to speak; but let them be in subjection, as also saith the law.
35 Якщо ж вони бажають чогось навчитися, то нехай спитають вдома у своїх чоловіків, адже соромно для жінки говорити в церкві.
And if they would learn anything, let them ask their own husbands at home: for it is shameful for a woman to speak in the church.
36 Хіба від вас походить Боже Слово? Чи лише вас досягнуло?
What? was it from you that the word of God went forth? or came it unto you alone?
37 Якщо хтось думає, що він пророк або духовно [наділений], то нехай зрозуміє, що те, про що я пишу вам, – це заповідь Господа.
If any man thinketh himself to be a prophet, or spiritual, let him take knowledge of the things which I write unto you, that they are the commandment of the Lord.
38 А коли хтось [цього] не визнає, то і його не визнають.
But if any man is ignorant, let him be ignorant.
39 Отже, брати мої, ревно бажайте пророкувати та не забороняйте [інших] мов.
Wherefore, my brethren, desire earnestly to prophesy, and forbid not to speak with tongues.
40 Нехай усе буде пристойно й організовано.
But let all things be done decently and in order.
