Дії 14
1 Стало ся ж в Їкониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
At Iconium Paul and Barnabas went together into the synagogue of the Jews and spoke in such a way that a great multitude of both Jews and Greeks believed.
2 Невірні ж Жиди підіймали й озлобляди душі поган на братів.
But the Jews who refused to believe stirred up and corrupted the minds of the Gentiles to be against the brothers.
3 Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
So Paul and Barnabas spent a long time there, speaking boldly for the Lord, who was testifying to the message of his grace by granting signs and wonders to be done by their hands.
4 Та розділилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
But the population of the city was divided; some were with the Jews, and some were with the apostles.
5 Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
And when an attempt was made by both the Gentiles and the Jews, together with their rulers, to mistreat them and stone them,
6 вони довідавшись, повтікали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
Paul and Barnabas became aware of it and fled for refuge to the Lycaonian cities of Lystra and Derbe and to the surrounding region.
7 і там благовіствували.
There they continued to preach the gospel.
8 А один чоловік у Листрі сидів невдужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий ніколи не ходив.
Now there was a man sitting in Lystra who could not use his feet. He had been lame from his mother's womb and had never walked.
9 Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
This man listened to Paul as he was speaking. Paul looked at him intently, and when he saw that he had faith to be healed,
10 рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
he said with a loud voice, “Stand up on yoʋr feet!” So the man leaped up and began to walk.
11 Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
When the crowds saw what Paul had done, they lifted up their voices, saying in Lycaonian, “The gods have come down to us in the likeness of men.”
12 Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
Barnabas they called Zeus, and Paul they called Hermes, since he was the one who took the lead in speaking.
13 Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотів зробити посьвят разом з народом.
Then the priest of the shrine of Zeus that was located in front of their city brought bulls and garlands to the city gates, intending to offer sacrifices together with the crowds.
14 Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
But when the apostles Barnabas and Paul heard about it, they tore their clothes and rushed into the crowd, crying out,
15 і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуемо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
“Men, why are you doing these things? We also are men with the same nature as you. We are bringing you good news, telling you to turn from these worthless things to the living God, who made the heavens, the earth, the sea, and all that is in them.
16 Він у минувші часи попустив усім поганам ходити дорогами їх.
In past generations he allowed all the nations to go their own way,
17 Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
although he did not leave himself without a witness in that he did good by giving you rain from heaven and fruitful seasons, filling our hearts with food and gladness.”
18 се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
Yet even by saying these things, they barely restrained the crowds from offering sacrifices to them.
19 Прийшли ж з Антиохиї та Їкониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
Then some Jews came from Antioch and Iconium and persuaded the crowds. They stoned Paul and dragged him out of the city, supposing that he was dead.
20 Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
But when the disciples gathered around him, he rose and entered the city. The next day he went on with Barnabas to Derbe.
21 І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
After preaching the gospel in that city and making many disciples, Paul and Barnabas returned to Lystra, Iconium, and Antioch,
22 укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
strengthening the souls of the disciples, exhorting them to continue in the faith, and telling them that through many tribulations we must enter the kingdom of God.
23 Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
And when they had appointed elders for them in every church, with prayer and fasting they entrusted them to the Lord in whom they had come to believe.
24 І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
After passing through Pisidia, they came to Pamphylia,
25 А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
and when they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia.
26 а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.
From there they sailed to Antioch, where they had been committed to the grace of God for the work they had now completed.
27 Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
After they arrived and gathered the church together, they reported all that God had done through them, and how he had opened a door of faith to the Gentiles.
28 Пробували ж там час немалий з учениками.
And they stayed there with the disciples for some time.
