Дії 23

1 Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всій добрій совісті перед Богом до сього дня.

Pawulo wakalangisisya basinkuta mpawo wakati, “Bakwesu, ime ndakapona kunembo lya Leza amoyo wangu woonse mubotu kuyoosikila sunu.”

2 Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.

Ananiyasi mupayizi mupati wakalayilila aabo bakayimvwi kubbazu lyakwe kuti bamuume kumulomo.

3 Тоді рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?

Mpawo Pawulo wakati kulinguwe, “Leza ulawuma nduwe, iwe yobulambo butubulukide. Ukkalilide kundibeteka kumalawu na, pesi ulayilila kuti nduumwe, chitali mumulawu?

4 Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?

Aabo bakayimvwi mpawo bakaamba kuti, “Mbomubo na mbotukila mupayizi mupati wa Leza?”

5 Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.

Pawulo wakaamba kuti, “Teendazi pe nobakwesu kuti ngomupayizi mupati. Nkaambo kulilembedwe, Tokoyoowambula bubi aatala amweendelei wabantu bako.”

6 Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга. Фарисейська, покликнув у раді: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надію воскресення мертвих мене судять.

Aawo Pawulo naakabona kuti imwi nkamu yabantu bakali ba Sajusi mpawo bamwi bakali ba Falisi, wakaambuula ajwi pati nkali munkuta wati, “Bakwesu, mebo ndimu Falisii, ndimwana waba Falisii, nkaambo kakuti ndaabulangizi bwakubuka kubafu, nchenchicho nchendookubetekwa.”

7 Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і розділилась громада.

Nakaamba oobo kwakaba kukazyania aakati kaba Falisi aba Sajusi, mpawo nkamu yakaanzaana.

8 Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, ні ангела, ні духа, а Фарисеї визнають обох.

Nkaambo ba Sajusi bati taakwe kubuka kubafu, taakwe bangelo alimwi taakwe myuuya, pesi ba Falisi balazizumina zyoonse eezyo.

9 Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.

Mpawo kwakaba kuyooma kupati, bamwi balembi bamulawu balikubbazu lyaba Falisi, bakiimikila kabakazya kabati, “Taakwe bubi pe mbotujana mumwaalumi ooyu. Ani kuti muuya naakuti mungelo nguwaakambuula kuli nguwe?”

10 І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.

Nikwakaba kuyooma kupati, mupati wabasilumamba wakayoowa kuti Pawulo balamukwamuma, aboobo wakalayilila basilumamba kuti bayinke aansi bakamubweze changuzu kuzwa kuli basinkuta amweete kusisikene.

11 Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.

Busiku bwakatobela mwami wakiima kubbazu lyakwe mpawo wati, “Utayoowi, nkaambo mbuli mbwakandipeda bukamboni mu Jelusalema, mbubo mboyoondipeda bukamboni aku Loma.”

12 Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що ні їсти муть, ні пити муть, доки не вбють Павла.

Nebwakacha, bamwi baJuda bakayungana balibika munsi lyachikonke, kabati tabakoolya na kunywa chikntu mane bamujaye Pawulo.

13 Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.

Bakalikwiinda makumi aane baalumi bakapanga jungwe eeli.

14 Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.

Bakayinka kubapayizi bapati akubaalu bembungano bakwaamba kuti, “Twaanga chikonke chipati kuti tutalyi chintu ado tumujaye Pawulo.

15 Тепер же ви дайте знати тисячникові й раді, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.

Aboobo, lino basinkuta abakumbile zilimumulawu kuli silutwe wabasilumamba bamweete kulindiswe, kube aanga kuli nchoyanda kumvwisisisya kumulandu wakwe. Swebo tulilibambilide kumujaya katanasika aano.

16 Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.

Pesi mwana mulombe wamuchizi wa Pawulo wakamvwa kuti balimubawatilide, mpawo wakanjila mukati mwakabede Pawulo wakumwaambila.

17 Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.

Pawulo wakayita umwi wabasilumamba bamwaanda wati, “Bweza mulombe ooyo umutole kuli Silutwe wabasilumamba nkaambo uli aachakwaambwa. “

18 Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.

Eelyo Silutwe wabasilimamba bamwaanda wakabweza mulombe akumweeta kumupati wabasilumamba mpawo wamwaambila kuti, “Pawulo musungwa wandiita kulinguwe akundikumbila kuti njete mulombe ooyu kulinduwe. Ulachakwaamba kulinguwe.

19 Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити мені?

Mupati wabasilumamba wakamujata wamutola kubusena busisikene mpawo wakamubuzya wati, “Niinzi nchoyanda kundaambila?”

20 Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотіли лучче розпитатись про него.

Mulombe wakati, “BaJuda bazuminana kuti kukukumbila kuti uyete Pawul ijuunza kunkuta, kakubanga bayanda kumvwisisisya obootu obootu mulandu wakwe.

21 Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.

Pesi utabazuminini nkaambo kuli baalumi biinda makumi one bamubwatilide munzila. Bakalimbika muchikonke chakuti tabakolya nanka kunywa chintu mane do bamujaye. Kwalino balindide biyo kuzumininwa anduwe.”

22 Тисячник же відпустив хлопця, звелівши нікому не казати, що се виявив єси передо мною.

Mpawo mupati wabasilumamba wakamuleka mulombe ooyo weenda nakamana kumulayilila kuyi, “Utaambili muntu kuti wandaambila zintu eezi.”

23 І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотні воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотні стрельцїв на третю годину ночи;

Mpawo wakiita bapati babili babasilumamba bamwaanda wabaambila kuti, “Mubunganie mbasilumamba bali myaanda yobile balibambile kuyoosika ku Kkayisalia, abali makumi musanu aababili bama basimabbiza, abali myaanda yobile basimasumu. Mulanyampuka muwola lyatatu lyamansiku.”

24 і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цілого до старости Феликса.

Wakambaambila alubo kuti babambe bamnyama mbatabelesye Pawulo akumutola katabililikide kuli elekisi mweendelezi wchilikiti.

25 Написав же й лист такого змісту:

“Mpawo wakalemba lugwalo luti:

26 Клавдий Лизия вельможному старості Феликсові: радуй ся.

“Kkilawudiyasi Lisiyasi uyindila kulemekwa Mweendelezi Felekisi, ndajuzya.

27 Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.

Ooyu muntu wakasungwa abaJuda mpawo bakali kuyanda kumujaya nendakasika nkelabasilumamba akumuvuna nkaambo ndakamvwa kuti muna Loma

28 Хотівши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,

Ndakayanda kuziba kuti nkamboonzi nibamupa mulandu, aboobo ndakamutola kunkuta yabo.

29 і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та ніякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.

Ndakaziba kuti wakalikupegwa mulandu uulangene aamilawu yabo, pesi taakwe kaambo nkaakachita pe nkapedwe keelela mulandu walufu na ntolongo.

30 Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелівши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.

Kuzwaawo ndakazibisigwa kuti kubambidwe mabambe aalangene amwaalumi ooyu, aboobo ndafwaambana kumutumizya kulinduwe akulayilila basikumupa mulandu kuti beete moilandu njibamupa kunembo lyako. Ndalumba.”

31 Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.

Aboobo basilumamba bakatobele malayilile aabo, mpawo bakatgola Pawulo akumweeta kut Antipatilisi mansiku.

32 А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.

Mubuzuba bwakatobela basilumamba biingi bakasiya basimabbiza kuti biinkaawe mpawo bo babweeda kulubaya.

33 Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старості, поставили перед ним і Павла.

Aawo basimabbiza nibakasika ku Kkayisaliya akusisya lugwa kumweendelezi alimwi bakamutula Pawulo kulinguwe.

34 Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,

Aawo nakabala lugwalo mweendelezi, wakabuzya Pawulo chilikiti nkwazwa; naakamvwa; kuti wakalikuzwa ku Silisiya,

35 слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.

wakati, “Nzokumvwisisisya basika basikukupa mulandu.” Mpawo wakalayilila kutgi abambwe kung'anda mpati yabwami bwa Helodi.