Від Івана 1
1 Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
2 Воно було в починї у Бога.
The same was in the beginning with God.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
All things were made by him; and without him was not any thing made that was made.
4 У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
In him was life; and the life was the light of men.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
And the light shineth in darkness; and the darkness comprehended it not.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
There was a man sent from God, whose name was John.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
The same came for a witness, to bear witness of the Light, that all men through him might believe.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
He was not that Light, but was sent to bear witness of that Light.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
That was the true Light, which lighteth every man that cometh into the world.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
He came unto his own, and his own received him not.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
But as many as accepted him, to them gave he power to become the sons of God, even to them that believe on his name:
13 що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
Which were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
And the Word was made flesh, and dwelt among us, ( and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
John bare witness of him, and cried, saying, This was he of whom I spake, He that cometh after me is preferred before me: for he was before me.
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
And of his fulness have all we received, and grace for grace.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
For the law was given by Moses, but grace and truth came by Jesus Christ.
18 Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
No man hath seen God at any time; the only begotten Son, which is in the bosom of the Father, he hath declared him.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
And this is the record of John, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, Who art thou?
20 І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
And he confessed, and denied not; but confessed, I am not the Christ.
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
And they asked him, What then? Art thou Elijah? And he saith, I am not. Art thou that prophet? And he answered, No.
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
Then said they unto him, Who art thou? that we may give an answer to them that sent us. What sayest thou of thyself?
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
He said, I am the voice of one crying in the wilderness, Make straight the way of the Lord, as said the prophet Isaiah.
24 А послані були з Фарисеїв.
And they which were sent were of the Pharisees.
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
And they asked him, and said unto him, Why baptizest thou then, if thou be not that Christ, nor Elijah, neither that prophet?
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
John answered them, saying, I baptize with water: but there standeth one among you, whom ye know not;
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
He it is, who coming after me is preferred before me, whose shoe’s latchet I am not worthy to unloose.
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptizing.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
The next day John seeth Jesus coming unto him, and saith, Behold the Lamb of God, which taketh away the sin of the world.
30 Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
This is he of whom I said, After me cometh a man which is preferred before me: for he was before me.
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
And I knew him not: but that he should be made manifest to Israel, therefore am I come baptizing with water.
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
And John bare record, saying, I saw the Spirit descending from heaven like a dove, and it abode upon him.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
And I knew him not: but he that sent me to baptize with water, the same said unto me, Upon whom thou shalt see the Spirit descending, and remaining on him, the same is he which baptizeth with the Holy Ghost.
34 І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
And I saw, and bare record that this is the Son of God.
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
Again the next day after John stood, and two of his disciples;
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
And looking upon Jesus as he walked, he saith, Behold the Lamb of God!
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Then Jesus turned, and saw them following, and saith unto them, What seek ye? They said unto him, Rabbi, ( which is to say, being interpreted, Master, ) where dwellest thou?
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
He saith unto them, Come and see. They came and saw where he dwelt, and abode with him that day: for it was about the tenth hour.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
One of the two which heard John speak, and followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
He first findeth his own brother Simon, and saith unto him, We have found the Messiah, which is, being interpreted, the Christ.
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
And he brought him to Jesus. And when Jesus beheld him, he said, Thou art Simon the son of Jonah: thou shalt be called Cephas, which is by interpretation, A stone.
43 Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
The day following Jesus would go forth into Galilee, and findeth Philip, and saith unto him, Follow me.
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
Philip findeth Nathanael, and saith unto him, We have found him, of whom Moses in the law, and the prophets, did write, Jesus of Nazareth, the son of Joseph.
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
And Nathanael said unto him, Can there any good thing come out of Nazareth? Philip saith unto him, Come and see.
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Jesus saw Nathanael coming to him, and saith of him, Behold an Israelite indeed, in whom is no guile!
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Nathanael saith unto him, Whence knowest thou me? Jesus answered and said unto him, Before that Philip called thee, when thou wast under the fig tree, I saw thee.
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Nathanael answered and saith unto him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the King of Israel.
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
Jesus answered and said unto him, Because I said unto thee, I saw thee under the fig tree, believest thou? thou shalt see greater things than these.
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
And he saith unto him, Verily, verily, I say unto you, Hereafter ye shall see heaven open, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
