2 Петра 1
1 Симеон Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
ⲁ̅ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲡϩⲙϩⲁⲗ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ⲛⲓⲏⲥ ⲡⲉⲭⲥ ⲉϥⲥϩⲁⲓ ⲛⲛⲉⲛⲧⲁⲩ ϫⲓ ⲛⲧⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ϩⲙ ⲡⲉⲓⲧⲁⲓⲟ ⲛⲛⲟⲩⲱⲧ ⲛⲧⲉⲛϩⲉ ϩⲛ ⲧⲇⲓⲕⲁⲓⲟⲥⲩⲛⲏ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲥ ⲡⲉⲭⲥ ⲡⲉⲛⲥⲱⲧⲏⲣ
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!
ⲃ̅ⲧⲉⲭⲁⲣⲓⲥ ⲙⲛ ϯⲣⲏⲛⲏ ⲉⲥⲉⲁϣⲁⲓ ⲛⲏⲧⲛ ϩⲙ ⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲏⲥ
3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.
ⲅ̅ϩⲱⲥ ⲉⲁϥⲭⲁⲣⲓⲍⲉ ⲛⲁⲛ ϩⲓⲧⲛ ⲧⲉϥϭⲟⲙ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲛϩⲱⲃ ⲛⲓⲙ ⲉϫⲓ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲡⲱⲛϩ ⲙⲛ ⲧⲙⲛⲧⲣⲉϥϣⲙϣⲉ ⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲡⲉⲛⲧⲁϥ ϩⲙ ⲡⲉϥⲉⲟⲟⲩ ⲙⲛ ⲧⲉϥⲁⲣⲉⲧⲏ
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.
ⲇ̅ⲛⲁⲓ ⲛⲧⲁϥⲭⲁⲣⲓⲍⲉ ⲛⲏⲧⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧⲟⲩ ⲛⲛⲉⲛⲟϭ ⲛⲉⲉⲣⲏⲧ ⲉⲧⲁⲉⲓⲏⲩ ϫⲉⲕⲁⲥ ϩⲓⲧⲛ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲉⲧⲛⲛⲁϣⲱⲡⲉ ⲛⲛⲕⲟⲓⲛⲟⲛⲟⲥ ⲛⲧⲉⲫⲓⲥⲓⲥ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲉⲁⲧⲉⲧⲛⲡⲱⲧ ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲧⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓⲁ ⲙⲡⲧⲁⲕⲟ ⲉⲧϩⲙ ⲡⲕⲟⲥⲙⲟⲥ
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,
ⲉ̅ⲁⲩⲱ ϩⲙ ⲡⲁⲓ ⲟⲛ ⲁⲧⲉⲧⲛⲉⲓⲛⲉ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲛⲥⲡⲟⲩⲇⲏ ⲛⲓⲙ ⲛⲧⲉⲧⲛⲭⲱⲣⲏⲅⲉⲓ ⲛⲧⲁⲣⲉⲧⲏ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ⲧⲉⲧⲛⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ⲁⲩⲱ ⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ⲧⲁⲣⲓⲧⲏ
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,
ⲋ̅ⲧⲉⲛⲅⲣⲁⲧⲓⲁ ⲇⲉ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲙ ⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ⲑⲩⲡⲟⲙⲟⲛⲏ ⲇⲉ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ⲧⲉⲅⲣⲁⲧⲓⲁ ⲧⲙⲛⲧⲣⲉϥϣⲙϣⲉ ⲛⲟⲩⲧⲉ ⲇⲉ ϩⲛ ⲑⲩⲡⲟⲙⲟⲛⲏ
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.
ⲍ̅ⲧⲙⲛⲧⲙⲁⲓ ⲥⲟⲛ ⲇⲉ ϩⲛ ⲧⲙⲛⲧⲣⲉϥϣⲉⲙϣⲉ ⲛⲟⲩⲧⲉ ⲧⲁⲅⲁⲡⲏ ϩⲣⲁⲓ ϩⲛ ⲧⲙⲛⲧⲙⲁⲓ ⲥⲟⲛ
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.
ⲏ̅ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⲉⲩϣⲟⲟⲡ ⲛⲏⲧⲛ ⲁⲩⲱ ⲉⲩⲣ ϩⲟⲩⲟ ⲛⲛⲉⲩⲛⲁϫⲓ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲁⲛ ⲁϫⲛ ϩⲱⲃ ⲟⲩⲇⲉ ⲁϫⲉⲛ ⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲉⲡⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲏⲥ ⲡⲉⲭⲥ
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.
ⲑ̅ⲡⲉⲧⲉ ⲛⲛⲁⲓ ⲅⲁⲣ ϣⲟⲟⲡ ⲛⲁϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲃⲗⲗⲉ ⲡⲉ ⲛϥⲛⲁⲩ ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲛⲉⲁϥϫⲓ ⲛⲟⲩⲉϥϣⲉ ⲙⲡⲧⲃⲃⲟ ⲛⲛⲉϥϣⲟⲣⲡ ⲛⲛⲟⲃⲉ
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.
ⲓ̅ⲉⲧⲃⲉ ⲡⲁⲓ ⲛϩⲟⲩⲟ ⲛⲉⲥⲛⲏⲩ ⲥⲡⲟⲩⲇⲁⲍⲉ ϫⲉⲕⲁⲥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲛ ⲛⲉϩⲃⲏⲩⲉ ⲉⲧⲛⲁⲛⲟⲩⲟⲩ ⲉⲧⲉⲧⲛϫⲡⲟ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲧⲉⲧⲛⲡⲓⲥⲧⲓⲥ ⲉⲥⲧⲁϫⲣⲏⲩ ⲙⲛ ⲡⲉⲧⲉⲛⲧⲱϩⲙ ⲙⲛ ⲧⲉⲧⲛⲙⲛⲧⲥⲱⲡⲧ ⲛⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⲉⲧⲉⲧⲛⲉⲓⲣⲉ ⲙⲙⲟⲟⲩ ⲛⲧⲉⲧⲛⲛⲁϩⲉ ⲁⲛ ⲉⲛⲉϩ
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. (aiōnios g166)
ⲓ̅ⲁ̅ⲧⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⲧⲉ ⲧⲑⲉ ⲉⲧⲟⲩⲛⲁϯ ⲛⲏⲧⲛ ϩⲉ ⲟⲩⲙⲛⲧⲣⲙⲙⲁⲟ ⲛⲧⲉϩⲓⲏ ⲛⲃⲱⲕ ⲉϩⲟⲩ ⲛⲧⲙⲛⲧⲣⲣⲟ ⲛϣⲁ ⲉⲛⲉϩ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲏⲥ ⲡⲉⲭⲥ ⲡⲉⲛⲥⲱⲧⲏⲣ (aiōnios g166)
12 Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
ⲓ̅ⲃ̅ⲉⲧⲃⲉ ⲡⲁⲓ ϯⲛⲁϥⲉⲓ ⲣⲟⲟⲩϣ ⲛⲛⲟⲩⲟⲉⲓϣ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲣ ⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉⲧⲃⲉ ⲛⲁⲓ ⲕⲁⲓⲡⲉⲣ ⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲛ ⲁⲩⲱ ⲛⲛⲉⲧⲉⲧⲛⲧⲁϫⲣⲏⲩ ϩⲛ ⲧⲙⲉ ⲉⲧϣⲟⲟⲡ
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,
ⲓ̅ⲅ̅ϯϫⲱ ⲇⲉ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩⲇⲓⲕⲁⲓⲟⲛ ⲉⲫⲟⲥⲟⲛ ⲉⲓϩⲙ ⲡⲉⲓⲙⲁ ⲛϣⲱⲱⲡⲉ ⲉⲧⲟⲩⲛⲉⲥ ⲧⲏⲩⲧⲛ ϩⲙ ⲡⲉⲣ ⲡⲙⲉⲉⲩⲉ
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.
ⲓ̅ⲇ̅ⲉⲓⲥⲟⲟⲩⲛ ϫⲉ ϯⲛⲁⲕⲱ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲙⲡⲁⲥⲱⲙⲁ ϩⲛ ⲟⲩϭⲉⲡⲏ ⲕⲁⲧⲁ ⲑⲉ ⲛⲧⲁϥⲧⲁⲙⲟⲓ ⲛϭⲓ ⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲏⲥ ⲡⲉⲭⲥ
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.
ⲓ̅ⲉ̅ϯⲛⲁⲥⲡⲟⲩⲇⲁⲍⲉ ⲇⲉ ⲟⲛ ⲙⲛⲛⲥⲁ ⲉⲧⲣⲁⲉⲓ ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲧⲣⲉⲧⲛⲕⲱ ⲛⲏⲧⲛ ⲛⲛⲟⲩⲟⲉⲓϣ ⲛⲓⲙ ⲙⲡⲣⲡ ⲡⲙⲉⲉⲩⲉ ⲛⲛⲁⲓ
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.
ⲓ̅ⲋ̅ⲛⲧⲁⲛⲛⲟⲩⲁϩⲉⲛ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲛⲥⲁ ϩⲉⲛϣⲁϫⲉ ⲉⲁⲩⲧⲃⲧⲱⲃⲟⲩ ⲁⲛⲟⲩⲱⲛϩ ⲛⲏⲧⲛ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲧϭⲟⲙ ⲙⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ ⲓⲏⲥ ⲡⲉⲭⲥ ⲙⲛ ⲧⲉϥⲡⲁⲣϩⲟⲩⲥⲓⲁ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲁⲛⲛⲁⲩ ⲉⲧⲙⲛⲧⲛⲟϭ ⲙⲡⲉⲧⲙⲙⲁⲩ
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
ⲓ̅ⲍ̅ⲉⲁϥϫⲓ ⲛⲧⲉ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲡⲉⲓⲱⲧ ⲛⲟⲩⲧⲁⲓⲟ ⲙⲛ ⲟⲩⲉⲟⲟⲩ ⲉⲁⲩⲉⲓⲛⲉ ⲛⲁϥ ⲛⲛⲟⲩⲥⲙⲏ ⲛⲧⲉⲓⲙⲉⲓⲛⲉ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲛⲟϭ ⲛⲉⲟⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲉ ⲡⲁⲙⲉⲣⲓⲧ ⲡⲁⲓ ⲁⲛⲟⲕ ⲛⲧⲁⲡⲁⲟⲩⲱϣ ϣⲱⲡⲉ ⲛϩⲏⲧϥ
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
ⲓ̅ⲏ̅ⲁⲩⲱ ⲁⲛⲟⲛ ⲁⲛⲥⲱⲧⲙ ⲉⲧⲉⲓⲥⲙⲏ ⲛⲧⲁⲥⲉⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧⲡⲉ ⲉⲛϣⲟⲟⲡ ⲛⲙⲙⲁϥ ϩⲙ ⲡⲧⲟⲟⲩ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,
ⲓ̅ⲑ̅ⲁⲩⲱ ⲟⲩⲛⲧⲁⲛ ⲙⲙⲁⲩ ⲙⲡϣⲁϫⲉ ⲙⲡⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉϥⲧⲁϫⲣⲏⲩ ⲡⲁⲓ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲉⲧⲉⲧⲛⲉⲓⲣⲉ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲧⲉⲧⲛϯ ϩⲧⲏⲧⲛ ⲉⲣⲟϥ ⲛⲑⲉ ⲛⲟⲩϩⲏⲃⲥ ⲉϥⲙⲟⲩϩ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲁ ⲛⲕⲁⲕⲉ ϣⲁⲛⲧⲉⲡⲉϩⲟⲟⲩ ⲉⲣ ⲟⲩⲟⲉⲓⲛ ⲛⲧⲉⲡⲥⲟⲩ ⲛϩⲧⲟⲟⲩⲉ ϣⲁ ϩⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛϩⲏⲧ
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.
ⲕ̅ⲡⲁⲓ ⲛϣⲟⲣⲡ ⲉⲧⲉⲧⲛⲉⲓⲙⲉ ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲓⲁ ⲛⲓⲙ ⲛⲅⲣⲁⲫⲏ ⲙⲉⲣⲉⲡⲉⲥⲃⲱⲗ ϣⲱⲡⲉ ϩⲁⲣⲟⲥ ⲙⲁⲩⲁⲁⲥ
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.
ⲕ̅ⲁ̅ⲛⲧⲁⲩⲉⲓⲛⲉ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲛⲧⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲓⲁ ⲙⲡⲉⲓⲟⲩⲟⲉⲓϣ ϩⲛ ⲟⲩⲱϣ ⲛⲣⲱⲙⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲧⲁⲩϣⲁϫⲉ ⲛϭⲓ ⲛⲣⲱⲙⲉ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲩⲕⲓⲙ ⲉⲣⲟⲟⲩ ϩⲓⲧⲙ ⲡⲉⲡⲛⲁ ⲉⲧⲟⲩⲁⲁⲃ
