Йов 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Moreouer Elihu answered, and saide,
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
Heare my wordes, ye wise men, and hearken vnto me, ye that haue knowledge.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
For the eare tryeth the words, as the mouth tasteth meate.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
Let vs seeke iudgement among vs, and let vs knowe among our selues what is good.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
For Iob hath saide, I am righteous, and God hath taken away my iudgement.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
Should I lye in my right? my wound of the arrowe is grieuous without my sinne.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
What man is like Iob, that drinketh scornfulnesse like water?
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
Which goeth in the companie of them that worke iniquitie, and walketh with wicked men?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
For he hath saide, It profiteth a man nothing that he should walke with God.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Therefore hearken vnto me, ye men of wisedome, God forbid that wickednesse should be in God, and iniquitie in the Almightie.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
For he will render vnto man according to his worke, and cause euery one to finde according to his way.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
And certainely God will not do wickedly, neither will the Almightie peruert iudgement.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
Whome hath he appointed ouer the earth beside him selfe? or who hath placed the whole worlde?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
If he set his heart vpon man, and gather vnto him selfe his spirit and his breath,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
All flesh shall perish together, and man shall returne vnto dust.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
And if thou hast vnderstanding, heare this and hearken to the voyce of my wordes.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
Shal he that hateth iudgement, gouerne? and wilt thou iudge him wicked that is most iust?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
Wilt thou say vnto a King, Thou art wicked? or to princes, Ye are vngodly?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
How much lesse to him that accepteth not the persons of princes, and regardeth not the rich, more then the poore? for they be all the worke of his handes.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
They shall die suddenly, and the people shalbe troubled at midnight, and they shall passe foorth and take away the mightie without hand.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
For his eyes are vpon the wayes of man, and he seeth all his goings.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
There is no darkenesse nor shadowe of death, that the workers of iniquitie might be hid therein.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
For he will not lay on man so much, that he should enter into iudgement with God.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
He shall breake the mightie without seeking, and shall set vp other in their stead.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
Therefore shall he declare their works: he shall turne the night, and they shalbe destroyed.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
He striketh them as wicked men in the places of the seers,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Because they haue turned backe from him, and would not consider all his wayes:
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
So that they haue caused the voyce of the poore to come vnto him, and he hath heard the cry of the afflicted.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
And when he giueth quietnesse, who can make trouble? and when he hideth his face, who can beholde him, whether it be vpon nations, or vpon a man onely?
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
Because the hypocrite doeth reigne, and because the people are snared.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
Surely it appertaineth vnto God to say, I haue pardoned, I will not destroy.
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
But if I see not, teach thou me: if I haue done wickedly, I will doe no more.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Wil he performe the thing through thee? for thou hast reproued it, because that thou hast chosen, and not I. now speake what thou knowest.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Let men of vnderstanding tell me, and let a wise man hearken vnto me.
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Iob hath not spoken of knowledge, neyther were his wordes according to wisedome.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
I desire that Iob may be tryed, vnto the ende touching the answeres for wicked men.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
For he addeth rebellion vnto his sinne: he clappeth his handes among vs, and multiplieth his wordes against God.
