Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
Then will the kingdom of heaven be like ten virgins, who took their lamps and went out to meet the bridegroom: and five of them were wise,
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
and five were foolish.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
The foolish ones took their lamps, and took no oil with them:
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
but the wise took oil in their vessels as well as in their lamps.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
Now while the bridegroom stayed, they were all drowsy and fell asleep:
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
and in the middle of the night there was a cry, The bridegroom is coming, go out to meet him.
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Then all the virgins rose up and trimmed their lamps:
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
and the foolish ones said to the wise, Give us of your oil, for our lamps are going out:
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
but the wise answered them, saying, Least there should not be enough for us and you, go rather to them that sell it, and buy for yourselves.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
And while they went to buy, the bridegroom came, and they that were ready went in with him to the wedding-feast, and then the door was shut.
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
Afterwards came also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us:
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
but he answered them, Verily I declare unto you, I do not know you.
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Watch therefore, for ye know not the day, nor the season in which the Son of man cometh.
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
For as a man, who was going to travel abroad, called his servants, and delivered to them his stock: and to one he gave five talents,
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
to another two, and to another one; to each according to his ability: and then he took his journey.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Now he that had received the five talents, went and traded with them, and gained other five talents:
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
and likewise he that had the two, he also gained two more:
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
but he who had received the one, went and digged in the earth, and hid his master's money:
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
and after some time the lord of those servants cometh and settleth his account with them.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
And he who had received the five talents came and brought to him five talents more, saying, Sir, thou deliveredst to me five talents, behold I have gained other five talents to them:
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
and his lord said to him, Well done, my good and trusty servant, thou hast been faithful in a few things, I will set thee over many, enter into thy master's joy.
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
And he also who had received the two talents came to him and said, Lord, thou deliveredst to me two talents, behold I have gained two other talents with them:
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
his lord said to him, Well done, good and faithful servant, thou hast been faithful in a few things, I will set thee over many, enter into the joy of thy lord.
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
And he also who received the one talent came to him and said, Sir, I knew thee that thou art a hard man, reaping where thou sowedst not, and gathering where thou hast not strewed;
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
and I was afraid, and went and hid thy talent in the ground; behold, there is thine own:
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
but his lord answered and said to him, Thou wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I have not strewed;
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
thou oughtest then to have put my money to the bankers, and when I came I should have received my own with interest.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
Take ye therefore the talent from him, and give it to him that hath the ten talents;
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
(for to every one that hath shall be given, and he shall abound; but from him that hath not, even what he hath, or seemeth to have, shall be taken away: )
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
and cast out the unprofitable servant into the outer darkness, where there shall be weeping and gnashing of teeth.
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
So when the Son of man shall come in his glory, and all the holy angels with Him, then shall He sit upon his glorious throne:
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
and all nations shall be assembled before Him; and He shall separate them one from another, as a shepherd divides the sheep from the goats:
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
and He shall set the sheep on his right hand, but the goats on his left.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Then will the king say to them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
for I was famishing, and ye gave me food; I was thirsty, and ye gave me drink; I was a stranger, and ye took me in;
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
I was naked, and ye clothed me; I was sick, and ye took care of me; I was in prison, and ye visited me.
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Then will the righteous answer Him, saying, Lord, when did we see thee hungry, and fed thee? or thirsty, and gave thee drink?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
and when did we see thee a stranger, and took thee in?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
or naked, and clothed thee? and when did we see thee sick, or in prison, and visited thee?
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
And the king replying will say unto them, Verily I declare unto you, inasmuch as ye did it to one of the lest of these my brethren, ye did it to me.
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
Then will He say also to those on the left hand, Depart from me, ye cursed, into everlasting fire, prepared for the devil and his angels: (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
for I was famishing, and ye gave me nothing to eat; I was a-thirst, and ye gave me no drink;
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
I was a stranger, and ye took me not in; naked, and ye clothed me not; sick, and in prison, and ye took no care of me.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Then will they also answer Him, saying, Lord, when saw we thee famishing, or a-thirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not relieve thee?
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Then will He reply to them, saying, Verily I tell you, inasmuch as ye did it not to one of the lest of these, ye did it not to me.
