Числа 10

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

И рече Господь к Моисею, глаголя:

2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.

сотвори себе две трубы сребряны: кованы сотвориши я, и будут тебе на созвание сонма и возставляти полки:

3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

и да вострубиши ими, и да соберется к тебе весь сонм пред двери скинии свидения

4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.

аще же единою трубою вострубят, да приидут к тебе вси князи и тысященачалники Израилтестии:

5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.

и вострубите в знамение, и воздвигнутся полцы ополчающиися на востоки:

6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.

и вострубите в знамение второе, и воздвигнутся полцы ополчающиися от юга: и вострубите в знамение третие, и да воздвигнутся полцы ополчающиися от моря: и вострубите в знамение четвертое, и воздвигнутся полцы ополчающиися от севера: знамением да вострубят в воздвижение их.

7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.

И егда соберете сонм, вострубите, не в знамение.

8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

И сынове Аарони жерцы да вострубят трубами: и да будет вам законно вечно в роды вашя.

9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.

Аще же изыдете на брань в земли вашей к супостатом супротивящымся вам, и вострубите и назнаменуйте трубами, и воспомянетеся пред Господем и избавитеся от враг ваших.

10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

И во днех веселия вашего и в праздницех ваших и в новомесячиих ваших вострубите трубами на всесожжения и на жертвы спасений ваших, и будет вам воспоминание пред Богом вашим: Аз Господь Бог ваш.

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.

И бысть во второе лето, во вторый месяц, в двадесятый месяца, вознесеся облак от скинии свидения,

12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

и воздвигошася сынове Израилевы со имениями своими от пустыни Синайския, и ста облак в пустыни Фарани.

13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.

И воздвигошася первии по гласу Господню рукою Моисеовою:

14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.

и воздвигоша знамя полка сынов Иудиных первии с силою своею: и над силою их Наассон сын Аминадавль:

15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

и над силою племене сынов Иссахаровых Нафанаил сын Согаров:

16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

и над силою племене сынов Завулоних Елиав сын Хелонь.

17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.

И сложиша скинию, и воздвигоша сынове Гирсони и сынове Мерарины, носящии скинию.

18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

И воздвигоша знамя полка Рувимля с силою своею: и над силою их Елисур сын Седиуров:

19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

и над силою племене сынов Симеоних Саламиил сын Сурисадаев:

20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

и над силою племене сынов Гадовых Елисаф сын Рагуилев:

21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.

и воздвигошася сынове Каафовы, воздвизающии святая: и поставиша скинию, дондеже приидоша.

22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

И воздвигоша знамя полка Ефремля с силою своею: и над силою их Елисама сын Емиудов:

23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

и над силою племене сынов Манассииных Гамалиил сын Фадассуров:

24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

и над силою племене сынов Вениаминих Авидан сын Гадеонин.

25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

И воздвигоша знамя полка сынов Дановых, последнии всех полков с силою своею: и над силою их Ахиезер сын Амисадаев:

26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.

и над силою племене сынов Асировых Фагаиил сын Ехрань:

27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

и над силою племене сынов Неффалимлих Ахирей сын Енань.

28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

Сии полцы сынов Израилевых, и воздвигошася с силою своею.

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.

И рече Моисей Иоваву сыну Рагуилеву Мадианитину, тестю Моисеову: воздвизаемся мы на место, о немже Господь рече: сие дам вам: пойди с нами, и сотворим тебе добро, яко Господь добрая глагола о Израили.

30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.

И отвеща к нему: не пойду, но в землю мою и в род мой иду.

31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.

И рече: не остави нас, понеже был еси с нами в пустыни, и будеши в нас старейшина:

32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

и будет аще пойдеши с нами, и будут благая оная, елика благосотворит Господь нам, благосотворим и тебе.

33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.

И отидоша от горы Господни в путь трех дний: и кивот завета Господня предидяше пред ними в путь трех дний, соглядати им стана.

34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

И бысть егда воздвизаху кивот, и рече Моисей: востани, Господи, и да разсыплются врази Твои, и да бежат вси ненавидящии Тебе.

35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.

И в поставлении (кивота) рече: возвращай, Господи, тысящы тем во Израили.

36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“

И облак Господнь бысть осеняющь над ними в день, егда воздвизахуся из полка.