Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
Der Weise achtet auf die väterliche Mahnung; der Spötter hört auf keinerlei Verweis.
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
Der Gute nährt sich von der Hilfe anderer, die Gier der Bösewichter von Gewalttat.
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
Wer seinen Mund behütet, wahrt sein Leben; wer seine Lippen aufreißt, dem droht Untergang.
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
Der Faule will und will doch nicht; der Arbeitsame aber wird gar reich gelabt.
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
Die Lüge haßt der Fromme; die Sünde bringt nur Schimpf und Schande.
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
Des Weges Sicherheit bewacht die Tugend; das Laster aber läßt zum Fall den Fehltritt führen.
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
Der eine stellt sich reich und hat doch nichts; der andere stellt sich arm und hat ein groß Vermögen.
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
Schon mancher mußte durch viel Geld sein Leben retten; wer arm ist, hört nie eine Drohung.
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Das Licht der Frommen leuchtet; der Frevler Leuchte muß erlöschen.
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Im Übermut allein kommt es zu Tätlichkeiten; doch Weisheit findet sich bei Klugen.
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
Vermögen schwindet, das durch nichts erworben wird; doch wer durch Arbeit es erwirbt, vergrößert es.
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
Ein lang dahingezogenes Hoffen macht das Herz erkranken; ein Lebensbaum ist der erfüllte Wunsch.
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
Wer vor Befehlen keine Scheu besitzt, der schädigt sich; wer aber Ehrfurcht vor Geboten hat, wird nicht behelligt.
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
Des Weisen Lehre ist ein Lebensborn, wo's gilt, den Fallstricken des Todes zu entgehen.
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
Ein fein Benehmen bringt in Gunst; der Sünder Wandel führt zum Abgrund.
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
Ein kluger Mann tut alles recht geschickt; der Tor entwickelt Torheit.
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
Der frevelhafte Bote stürzt sich selbst ins Unglück; ein treuer Bote tut sich selber wohl.
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
Armut und Schande werden dem zuteil, der Zucht verwirft; wer auf die Rüge achtet, wird geehrt.
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
Verbotener Genuß ist süß; dem Toren ist's darum ein Greuel, vom Bösen abzulassen.
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
Gehst du mit Weisen um, wirst du weise! Wer's mit den Toren hält, dem geht es schlecht.
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
Unglück verfolgt die Sünder; den Frommen gibt man zur Belohnung Gutes.
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
Ein Guter hinterläßt sein Erbe Kindeskindern; des Sünders Habe ist dem Frommen vorbehalten.
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
Das Prozessieren frißt der Armen mühevoll bestellte Äcker, und mancher stirbt, bevor das Urteil kommt.
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
Wer seine Rute schont, der liebt nicht seinen Sohn; doch wer ihn liebt, der sucht ihn heim mit Züchtigung.
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
Der Fromme ißt, bis daß er satt; der Frevler Bauch hat nie genug.
