Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
The plans of the heart belong to man, but the answer of the tongue is from the LORD.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
All the ways of a man are clean in his own eyes; but the LORD weighs the motives.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Entrust your works to the LORD, and your plans will be established.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
The LORD has made everything for its own end—yes, even the wicked for the day of evil.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Everyone who is proud in heart is an abomination to the LORD: they shall certainly not be unpunished.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
By mercy and truth iniquity is atoned for. By the fear of the LORD men depart from evil.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
When a man's ways please the LORD, he makes even his enemies to be at peace with him.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Better is a little with righteousness, than great revenues with injustice.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
A man's heart plans his course, but the LORD directs his steps.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Inspired judgments are on the lips of the king. He shall not betray his mouth.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Honest balances and scales are the LORD's; all the weights in the bag are his work.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
It is an abomination to kings to do wickedness, for the throne is established by righteousness.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Righteous lips are the delight of kings. They value one who speaks the truth.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
The king's wrath is a messenger of death, but a wise man will pacify it.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
In the light of the king's face is life. His favor is like a cloud of the spring rain.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
How much better it is to get wisdom than gold. Yes, to get understanding is to be chosen rather than silver.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
The highway of the upright is to depart from evil. He who keeps his way preserves his soul.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Pride goes before destruction, and a haughty spirit before a fall.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
It is better to be of a lowly spirit with the poor, than to divide the plunder with the proud.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
He who heeds the word finds prosperity, and blessed is he who trusts in the LORD.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
The wise in heart shall be called prudent. Pleasantness of the lips promotes instruction.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Understanding is a fountain of life to one who has it, but the punishment of fools is their folly.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
The heart of the wise instructs his mouth, and adds learning to his lips.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Pleasant words are a honeycomb, sweet to the soul, and health to the bones.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
There is a way which seems right to a man, but in the end it leads to death.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
The appetite of the laboring man labors for him; for his mouth urges him on.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
A worthless man devises mischief. His speech is like a scorching fire.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
A perverse man stirs up strife, and a gossip separates close friends.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
A man of violence entices his neighbor, and leads him in a way that is not good.
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
One who winks his eyes to plot perversities, one who compresses his lips, is bent on evil.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Gray hair is a crown of glory. It is found in the path of righteousness.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
One who is slow to anger is better than the mighty; one who rules his spirit, than he who takes a city.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
The lot is cast into the lap, but its every decision is from the LORD.
