Приповісті 31

1 Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:

Palabras de Lemuel rey: la profecía con que le enseñó su madre.

2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?

¿Qué, hijo mío? ¿Y qué, hijo de mi vientre? ¿y qué, hijo de mis deseos?

3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!

No des a las mujeres tu fuerza, ni tus caminos, que es para destruir a los reyes.

4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,

No es de los reyes, o! Lemuel, no es de los reyes beber vino, ni de los príncipes la cerveza:

5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!

Porque no beban, y olviden la ley; y perviertan el derecho de todos los hijos afligidos.

6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:

Dad la cerveza al que perece, y el vino a los de amargo ánimo.

7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!

Beban, y olvídense de su necesidad, y de su miseria no se acuerden más.

8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.

Abre tu boca por el mudo, en el juicio de todos los hijos de muerte.

9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.

Abre tu boca, juzga justicia, y el derecho del pobre, y del menesteroso.

10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:

¿Mujer valiente quién la hallará? porque su valor luengamente pasa al de las piedras preciosas.

11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!

El corazón de su marido está en ella confiado, y de despojo no tendrá necesidad.

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.

Dárle ha bien, y no mal, todos los días de su vida.

13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.

Buscó lana y lino; y de voluntad trabajó con sus manos.

14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.

Fue como navío de mercader, que trae su pan de lejos.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.

Levantóse aun de noche; y dio comida a su familia; y ración a sus criadas.

16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.

Consideró la heredad, y compróla; y plantó viña del fruto de sus manos.

17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.

Ciñó sus lomos de fortaleza, y esforzó sus brazos.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.

Gustó que era buena su granjería; su candela no se apagó de noche.

19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.

Aplicó sus manos al huso; y sus manos trataron la rueca.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

Su mano extendió al pobre; y al menesteroso extendió sus manos.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.

No tendrá temor de la nieve por su familia, porque toda su familia está vestida de ropas dobladas.

22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.

Ella se hizo tapices: de lino fino y púrpura es su vestido.

23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.

Conocido es su marido en las puertas, cuando se asienta con los ancianos de la tierra.

24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.

Hizo telas, y vendió; y dio cintas al mercader.

25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.

Fortaleza y hermosura es su vestido; y en el día postrero reirá.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.

Abrió su boca con sabiduría; y la ley de clemencia está en su boca.

27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.

Considera los caminos de su casa; y no comió el pan de balde.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:

Levantáronse sus hijos, y llamáronla bienaventurada; y su marido también la alabó.

29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“

Muchas mujeres hicieron riquezas, mas tú las sobrepujaste a todas.

30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!

Engañosa es la gracia, y vana la hermosura: la mujer que teme a Jehová, esa será alabada.

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

Dádla del fruto de sus manos; y alábenla en las puertas sus hechos.